Александр Корда

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корда.

Сер Александр Корда (англ. Sir Alexander Korda, справжнє ім'я Шандор Ласло Келлнер угор. Kellner Sándor László; 16 вересня 1893(18930916) — 23 січня 1956) — британський кінорежисер і продюсер, угорець за походженням, найвпливовіший діяч британської кіноіндустрії напередодні другої світової війни.

Александр Корда
Alexander Korda
Зображення
Ім'я при народженні	Келлнер Шандор Ласло
Дата народження	16 вересня 1893(1893-09-16)
Місце народження	Túrkeved, Mezőtúr Districtd, Яс-Надькун-Сольнок, Угорщина[1]
Дата смерті	23 січня 1956(1956-01-23) (62 роки)
Місце смерті	Лондон, Велика Британія[1]
Поховання	Ґолдерс-Ґрін (крематорій)
Громадянство	Велика Британія
Професія	режисер
Нагороди	Хрест Мілана Растіслава Штефаника 1 класу
IMDb	ID 0466099
Александр Корда у Вікісховищі

У 1942 році Корда став першим кінорежисером, зведеним в лицарство Британської імперії.

Біографія

Народився в єврейській родині в Австро-Угорщині^[2], старший брат менш відомих кінематографістів Золтана і Вінсента Корда. Працював журналістом в Угорщині, в Парижі.

У 1912 році починає працювати в кіноіндустрії, з 1914 року — як режисер. У 1917 році створив власну кінокомпанію. Протягом 1914—1926 років знімав німі стрічки у Відні, Берліні, Голлівуді. Характерний приклад кінопродукції цього періоду — фільм «Аве, Цезар!».

Його ліві переконання й участь в революційній діяльності (під час Угорської Радянської Республіки він входив до складу уряду і здійснював націоналізацію кінематографа) змусили його назавжди покинути Угорщину після встановлення диктатури Горті. Корда емігрував до Австрії, потім до Німеччини, а згодом до Голлівуду. У 1927—1931 роках знімав фільми в США, у 1932 році після деякого часу у Франції переїхав до Лондона, де заснував кіностудію London Films (пізніше влилася в кіноімперію Артура Ренка), що стала одним з головних виробників англійських фільмів.

У 1936 році отримав британське громадянство. За час роботи у Великій Британії, за даними IMDB, Корда виступив продюсером 52-х і режисером 12 фільмів; найбільш успішні з них:

• 1931 — «Маріус» / Marius (режисер)
• 1933 — «Приватне життя Генріха VIII» / The Private Life of Henry VIII (режисер)
• 1934 — «Приватне життя Дон Жуана» / The Private Life of Don Juan', (режисер)
• 1936 — «Рембрандт» / Rembrandt (режисер)
• 1936 — «Людина, яка могла творити дива» (продюсер)
• 1939 — «Чотири пера» (продюсер)
• 1940 — «Багдадський злодій» (продюсер)
• 1941 — «Леді Гамільтон» / Lady Hamilton (режисер)
• 1947 — «Ідеальний чоловік» / An Ideal Husband (режисер)
• 1949 — «Третя людина» (продюсер)

Входив до нечисленної групи близьких друзів Вінстона Черчилля, разом із Бренданом Брейкеном, лордом Бівербруком, сером Генрі Стрекошем^[3].

Першою дружиною Корда була актриса Марія Фаркаш. Потім в його фільмах регулярно знімалися друга дружина Мерль Оберон, а також Чарльз Лотон; у тому числі вони були призначені на головні ролі у фільмі «Я, Клавдій» 1937 року. Проте через численні події на майданчику зйомки були припинені.

На згадку про Корда названа щорічна премія BAFTA за найкращий британський фільм року.

Нагороди

• Хрест Мілана Растіслава Штефаника 1 класу (посмертно, 1 січня 2008 року, Словаччина)^[4]