Олександр Петрович (режисер)

Олекса́ндр «Са́ша» Петрович (серб. Александар Петровић; 1929, Париж, Франція — 1994, Париж) — югославський та сербський кінорежисер і сценарист, професор факультету драматичного мистецтва в Белграді, письменник і теоретик кіно. Поряд з Живоїном Павловичем і Душаном Макавеєвим в 1960-і роки був одним з піонерів художнього напрямку «Югославська чорна хвиля».

Олександр Петрович
серб. Александар Петровић
Дата народження	14 січня 1929(1929-01-14)[1][2][3]
Місце народження	Париж, Третя французька республіка[1]
Дата смерті	20 серпня 1994(1994-08-20)[1][4][…] (65 років)
Місце смерті	Париж, Франція[1]
Поховання	Пер-Лашез і Grave of Petrovićd
Громадянство	Югославія  Королівство Югославія  Франція
Професія	кінорежисер, сценарист, викладач університету
Alma mater	Белградський університет
IMDb	ID 0678249
Нагороди та премії
Golden Arena for Best Directord
aleksandarpetrovic.org
Олександр Петрович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Петрович.

Біографія

Після завершення середньої освіти почав професійне навчання на факультеті кіно Празької Академії мистецтв. У 1955 році закінчив також Белградський університет історії мистецтв. У тому ж році почав знімати документальне кіно.

Два перших повнометражних фільми початку 1960-х років залишилися непоміченими критиками. Дві пізніші роботи «Три» (в прокаті СРСР — «Папороть і вогонь», 1965 рік) і «Скупники пір'я» (1967 рік) були номіновані на премію Оскар, отримали ще кілька кінематографічних нагород, включаючи приз Міжнародної федерації кінопреси і Гран-прі журі Каннського кінофестивалю за другу картину. За створення цих стрічок Петрович був визнаний одним з родоначальників нового національного кіно, яке пізніше отримало назву «Югославська чорна хвиля».

У 1973 році за політичні переконання був звільнений з Белградській кіноакадемії і практично припинив творчу роботу. У 1989 році став членом опозиційної Демократичної партії Сербії.