Олена Палеологіна, деспотеса Сербії

Олена Палеологіна (грец. Ελένη Παλαιολογίνα , серб. Јелена Палеолог/Jelena Paleolog; 1431 — 7 листопада 1473) — ромейська принцеса, яка вийшла заміж за сербського деспота Лазаря Бранковича, який правив з 1456 року до своєї смерті в 1458 році. Після захоплення Смедерево турками-османами 20 червня 1459 року вона втекла з Сербії на грецький острів Левкас, де прийняла католицизм.

Олена Палеологіна, деспотеса Сербії
Народилася	1431
Померла	7 листопада 1473  Лефкада, Lefkada Municipalityd, Лефкас, Іонічні острови, Греція
Країна	Східна Римська імперія
Титул	королева[d]
Рід	Палеологи
Батько	Фома Палеолог[1]
Мати	Екатерині Дзаккаріяd
Брати, сестри	Софія Палеолог, Андрій Палеологd і Manuel Palaiologosd
У шлюбі з	Лазар Бранкович
Діти	Олена Бранкович, Jerina Brankovićd і Milica Brankovićd
Медіафайли у Вікісховищі

Її не слід плутати з її бабусею Оленою Драгаш, сербською принцесою, яка була матір'ю двох останніх імператорів Східної Римської імперії та стала монахинею та святою Східної Православної Церкви.

Сім'я

Олена народилася в Морейському деспотаті в 1431 році як старша дочка і дитина Фоми Палеолога, деспота Мореї, і Катерини Заккарії Ахейської.^[2] У неї було два молодших брата, Андреас Палеолог і Мануїл Палеолог, а також сестра Зоя, яка стала дружиною Івана III. Її бабусею та дідусем по материнській лінії були Чентуріоне II Дзаккарія та Креуса Токко. Її двоюрідна сестра, також Олена Палеологіна, стала королевою-консортом Кіпру.

Шлюб і вихід

У жовтні 1446 року вона залишила Гларенца Пелопоннес до Семендрії Сербії, де в грудні того ж року вийшла заміж за Лазаря Бранковича, сина лорда Джураджа Бранковича.^[3] 24 грудня 1456 року Олена стала деспотесою Сербії, коли Лазар змінив свого батька на правлінні деспотії. У них залишилося три дочки:^[4]

• Олена Бранкович (після одруження вона змінила ім'я на Марія) (1447—1498), вийшла заміж за короля Боснії Стефана Томашевича; ^[5] можливо, пізніше вона потрапила до гарему турецького генерала.
• Міліца Бранкович (померла 1464 р.) вийшла заміж за Леонардо III Токко, правителя Епіру, від якого мала одного сина; вона померла під час пологів.
• Єрина Бранкович, дружина Гйона Кастріоті II.

Фактична правителька Сербії

Коли її чоловік помер після року правління, Михайло Анджелович був обраний очолити раду, ставши де-факто правителем Сербії (воєводою). Палеологіна разом зі своїм зятем Стефаном Бранковичем, Палеологіна та Бранкович прийняли контроль як спільні де-факто правителі Сербії.^[6] У березні 1458 року, коли османи вторглися в Смедерево, місцеві повсталі серби взяли Анджеловича в полон.^[7] Щоб зміцнити свою позицію, вона шукала союзника в боснійському королі Стефані Томаші, одруживши за домовленістю з його старшим сином, Стефаном Томашевичем, її старшу доньку Олени-Марії, який відбувся 1 квітня 1459 року.^[5]

20 червня 1459 року османи розпочали великий напад на Смедерево та зуміли взяти місто, фактично поклавши край деспотату в Сербії. Палеологіна була змушена покинути місто і в квітні 1462 року прибула до Рагузи (сучасний Дубровник), де пробула рік. За цей час вона влаштувала шлюб своєї доньки Міліці. У червні 1463 року вона переїхала на Корфу, приєднавшись до матері та братів, які знайшли там притулок. Зрештою вона переїхала жити на грецький острів Левкас, де й померла 7 листопада 1473 року, ставши черницею та прийнявши ім'я Гіпомона.^[8]

Родовід