Олендер Віктор Петрович

Віктор Петрович Олендер (20 серпня 1941, Чкалов — 8 листопада 2020, Київ) — радянський і український режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України. Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка, премії ім. Ф. Соболєва.

Олендер Віктор Петрович
Зображення
Дата народження	20 серпня 1941(1941-08-20)
Місце народження	Оренбург, РРФСР, СРСР
Дата смерті	8 листопада 2020(2020-11-08) (79 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР →  Україна
Професія	режисер
Членство	Національна спілка кінематографістів України
Нагороди
IMDb	ID 7221308

Життєпис

Могила Віктора Олендера, Байкове кладовище

Народився 20 серпня 1941 р. в Чкалові (Росія) в родині службовців. Батько — Петро Олендер (1906, Одеса — 1944), журналіст, військкор газети «Красная звезда», майор.

Закінчив Ново-Зибковський педагогічний інститут (1968). Працював освітлювачем на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка (1959–1960), освітлювачем й асистентом режисера «Укрторгрекламфільму» (1963–1965).

З 1972 р. — режисер студії «Київнаукфільм».

Жив у Києві, у будинку № 10 по вулиці Обсерваторній^[1]. Помер 8 листопада 2020 р. внаслідок важкого захворювання. Похований разом з родиною у колумбарії Байкового кладовища.

Зняті кінострічки

• «Двигун ВАО» (1971, Диплом Всесоюзного кінофестивалю рекламних фільмів),
• «Юнакам, що обмірковують життя» (1973, Приз III Республіканського кінофестивалю дитячих та юнацьких фільмів, Суми, 1974, сценарист — Юрій Іванов),
• «А мама мене не любить» (1974),
• «І не впасти за фінішем» (1974, Диплом журі V Республіканського кінофестивалю «Молодість», Київ, 1974),
• «Ці місткі частки секунди» (1975, Срібна медаль ВДНГ СРСР, 1976),
• «Контакти» (1976, Диплом Міжнародного кінофестивалю, ЧССР, 1978),
• «Там, де кінчається асфальт» (1976, Диплом IV Республіканського кінофестивалю «Молоді — молодим», Харків, 1977),
• «Слід» (1978),
• «Справа про наклеп» (1982),
• «Ручний м'яч. Олімпіада 1980» (1983),
• «На прицілі ваш мозок» (1985),
• «В пошуках пришельців» (1987),
• «Дев'ять років з екстрасенсами» (1989),
• «Вигнання бісів» (1991),
• «Війна чорної і білої магії»,
• «Ламбада для хілерів» (1991),
• «Фелікс Соболев. Увірвана місія» (1997),
• «Пасажири з минулого століття», «На незнайомому вокзалі» (2002)
• «Костянтин Степанков. Спомини після життя» (2012) та ін.

Член Національної Спілки кінематографістів України.

Державні нагороди

• Заслужений діяч мистецтв України (1988)
• Державна премія України імені Олександра Довженка 2016 року присуджена кінорежисеру документального історико-біографічного кінопроєкту «Костянтин Степанков. Спомини після життя» Олендеру Віктору Петровичу — за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва^[2]