Ольденбурзький дім

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ольденбург (значення).

Ольденбурзький дім (нім. Haus Oldenburg, дан. Oldenborgske slægt) — династія німецького походження, гілки якої правили в різних країнах Європи, що походить від роду німецького графа Егільмара I із родовим замком в Ольденбурзі^[1]. Її представники перебували та перебувають на престолах в Данії (перший король з династії Ольденбургів — Кристіан I), Норвегії, Греції (в 1863—1974) та Швеції (в 1457—1523, з перервами), а також в Шлезвіг-Гольштейні (в 1460—1863).

Ольденбурзький дім Ольденбург, Росія, Данія, Норвегія, Швеція, Греція, Шлезвіг-Гольштейн
Країна:	Ольденбурзьке графство, Ольденбурзьке герцогство, Велике герцогство Ольденбурзьке, Російська імперія, Дансько-Норвезьке королівство, Шведське королівство, Грецьке королівство, Саксен-Лауенбурзьке герцогство, Герцогство Шлезвіг-Гольштейн
Титули:	—
Засновник:	Егільмар І
Останній правитель:	Росія: Микола II (1894—1917) Швеція: Карл XIII (1809–18) Ольденбург: Фрідріх-Август II (1900–18) Саксен-Лауенбург: Кристіан IX (1864) Шлезвіг-Гольштейн: Кристіан IX (1864) Августенбург: Альберт (1921–31)
Сучасний голова:	Кристоф (герцог Шлезвиг-Гольштейнський)
Рік заснування:	1448

Існує декілька гілок Ольденбурзької династії, серед яких Гольштейн-Готторпи та Глюксбурги.

Історія

Графа Егільмара І вперше згадано 1091 року. Родовою домівкою династії є Ольденбурзький замок. У XII столітті монастир Растеде поблизу Ольденбурга став їхнім родинним монастирем, а надалі й до наших днів — їхнім сільським осередком. Шлюби середньовічних графів Ольденбурзьких проторували дорогу їхнім спадкоємцям до престолів кількох скандинавських королівств. Через шлюби зі спадкоємицями шведського короля Вальдемара I й данського короля Еріка IV претензії на шведський і данський престоли були пред'явлені ще 1350 року.

Тоді суперниками династії були спадкоємці Маргарити I Данської. У XV столітті ольденбурзький спадкоємець цієї претензії Дітріх одружився з Гельвіг Шауенбурзькою, нащадком онуки короля Магнуса III Євфимії Шведської й Норвезької, а також данських королів Еріка V і Абеля. Оскільки нащадки, що мали першість у лініях престолонаслідування, вимерли, син Дітріха й Гельвіг Кристіан став королем усіх трьох королівств Кальмарської унії. Мекленбурзький дім був головним суперником Ольденбурзького дому стосовно престолів північних країн; інші претенденти включали герцога Лауенбурзького. Різні гілки Ольденбурзької династії правили в кількох європейських країнах. Ольденбурзький дім недовго претендував на британський престол через шлюб королеви Анни і принца Георга Данського й Норвезького 1683 року, однак через передчасну смерть усіх їхніх дітей британська корона перейшла Ганноверській династії, і Ольденбурги повернули її тільки 2022 року зі сходженням короля Карла III.

Герб

• Герб Ольденбурзького дому: у золотому щиті дві червоні балки.

Титули

Імператори

• Всеросійські імператори

Королі

• Королі Данії
• Королі Норвегії
• Королі Швеції
• Королі Греції
• Королі Ісландії

Герцоги

• Герцоги Ольденбургу
• Герцоги Саксен-Лауенбургу
• Герцоги Шлезвіг-Гольштейну

Графи

• Графи Ольденбурзькі
• Графи Дельменгорстські

Бічні гілки

• Гольштейн-Готторпи

• Гольштейн-Готторп-Романови

• Гольштейн-Готторпська династія (шведська лінія)
• Августенбурги
• Глюксбурги
  • Віндзорська династія

Гольштейн-Готторпи

Гольштейн-Готторпська гілка Ольденбурзької династії бере свій початок від герцога Гольштейн-Готторпського Адольфа, сина короля Данії Фредеріка І. Від Фрідріха IV та Христіана Августа Гольштейн-Готторпських (синів Крістіана Альбрехта Гольштейн-Готторпського) пішло дві гілки Гольштейн-Готторпів.

Нащадками Фрідріха IV, герцога Гольштейн-Готторпського, є російський імператор Петро III та всі наступні російські імператори. Нащадками Христіана Августа Гольштейн-Готторпського були королі Швеції. Адольф Фредерік (син Христіана Августа) успадкував шведський трон. Російська імператриця Катерина II приходилась Христіану Августу онукою через свою матір Йоганну Єлизавету.

Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурги (Глюксбурги)

Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурги є молодшою гілкою Ольденбурзької династії і бере свій початок від Ганса (Іогана), першого герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербурзького, сина короля Данії Кристіана III. Від вказаної гілки походять декілька герцогських родин, серед яких рід герцогів Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургів-Глюксбургів (Глюксбурги). У зв'язку з тим, що старша гілка Ольденбургів обірвалася на Фредерікові VII, престол перейшов до представника гілки Глюксбургів — Кристіана IX.

Представники цієї молодшої гілки Ольденбургів продовжують перебувати на престолах Данії та Норвегії, а в 1863—1974 роках — перебували на грецькому престолі. В Данії на даниний момент на престолі перебуває представниця роду Глюксбургів Маргрете II. В Норвегії на престолі перебуває Гаральд V — представник норвезьких Глюксбургів, які беруть свій початок від короля Норвегії Гокона VII, сина короля Данії Фредеріка VIII.

Від короля Греції Георга І (сина короля Данії Кристіана ІХ) походить грецька гілка Глюксбургів. Серед нащадків короля Георга І є принц Філіп, герцог Единбурзький (батько принца Філіпа — принц Андрій Грецький був сином короля Георга І), королева Іспанії Софія (дочка короля Греції Павла І) та її син — король Іспанії Філіп VI.

Зі вступом на британський престол принца Уельського Чарльза відбулася фактична зміна династії з Віндзорів на Глюксбурзьку гілку Ольденбургів, однак відповідно до прокламації 1952 року її представники будуть іменуватися Віндзорами.

Див. також

• Августенбурги
• Глюксбурги