Університет ім. Карла фон Осецького

Університет ім. Карла фон Осецького — державний університет в м. Ольденбург (Нижня Саксонія, Німеччина).

Університет ім. Карла фон Осецького
53°08′52″ пн. ш. 8°10′56″ сх. д.
Тип	громадський університет
Країна	Німеччина
Засновано	1973
Студентів	15 899[1]
Співробітників	▲2742 осіб (1 грудня 2019)[1]
Членство у	Німецька дослідницька мережаd[2], Hochschulrektorenkonferenzd[3], German University Sports Federationd[4], Асоціація університетів Європи[5], Informationsdienst Wissenschaft[6], Netzwerk Mittelgroße Universitätend і Nationale Forschungsdateninfrastruktur (NFDI) e.V.d[7]
Складається з	Library and Information System Oldenburg Universityd і University of Oldenburg. University Archived
Випускники	Category:University of Oldenburg alumni
Сайт	uol.de​(нім.)
Carl von Ossietzky Universität Oldenburg у Вікісховищі

Логотип університету

Заснований у 1973 р. З 1991 р. носить ім'я німецького публіциста, антифашиста, лауреата Нобелівської премії миру (1935) Карла фон Осецького.

У структурі університету шість факультетів^[8]:

• І — освітні та соціальні науки
• ІІ — інформатика, економіка і право
• III — мовознавство і культурологія
• IV — гуманітарні і суспільні науки
• V — математика і природничі науки
• VI — медицина та науки про здоров'я

В університеті навчається понад 15000 студентів і працює понад 2500 співробітників.

Університет займає активну проукраїнську позицію^[9], підтримує українських науковців і студентів.

Україністика в Ольденбурзькому університеті

Українську мову викладають в інституті славістики як додаткову слов'янську мову^[10]. Курси української мови було запроваджено з ініціативи проф. Ґерда Гентшеля на початку 2000-х років. Лекторами з української мови у різні роки були Світлана Адаменко, Олеся Палінська, Леся Кочубей, Марія Братусь, Олена Смолянінова-Каро.

Також в інституті славістики проводять дослідницькі проекти під керівництвом проф. Ґ. Гентшеля, пов'язані з україністикою, зокрема:

• Морфологічна нерегулярність в «актуальних» контактних ідіомах північнослов'янських мов^[11] (2009—2014, науковий співробітник — д-р Томас Менцель)
• Мандрівні слова: шлях німецьких запозичень через польську до східнослов'янських мов^[12] (2013—2016, Забіне Андерс-Марновскі, д-р Святлана Теш, д-р Петер Майєр)
• Варіативність і стабільність у змішаному субстандарті: суржик^[13] (2014—2019, д-р Анастасія Райс, д-р Олеся Палінська)
• Гібридизація з двох сторін: українсько-російське і російсько-українське змішування кодів у контексті (соціо)лінгвістичної ситуації на півдні України вздовж узбережжя Чорного моря^[14] (з 2019, д-р Олеся Палінська).

В рамках проектів Інститут славістики співпрацює з низкою наукових інституцій в Україні, зокрема Інститутом мовознавства ім. О.О. Потебні, Інститутом українознавства ім. Крип'якевича, Львівським національним університетом ім. І. Франка.

Студенти і співробітники українського походження беруть активну участь у проведенні щорічного міжкультурного фестивалю «Internationaler Sommerfest», де представляють українську кухню та музичну культуру.