Олійник Пелагія Гаврилівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Олійник.

Пелагія Гаврилівна Олійник (8 березня 1910, Середній Бурлук — 21 березня 1988) — українська радянська діячка сільського господарства, ланкова радгоспу «Червона Хвиля» у Великобурлуцькому районі. Герой Соціалістичної Праці.

Олійник Пелагія Гаврилівна
Народилася	8 березня 1910(1910-03-08)  Середній Бурлук, Шиповацька волость, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Померла	21 березня 1988(1988-03-21) (78 років)  Харківська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	українці[1]
Діяльність	колгоспниця
Нагороди

Життєпис

Пелагія Олійник народилася 8 березня 1910 року у селі Середній Бурлук Вовчанського повіту в українській селянській родині. Здобула початкову освіту, працювала у радгоспі «Червона Хвиля». У 1947 році очолила рільничу ланку з вирощення зернових культур. У 1947 році радгосп зібрав рекордну кількість зернових культур, зокрема ланка Олійник зібрала 23,4 центнера озимої пшениці з гектара на загальній площі у 20 гектар. За що Президія Верховної ради СРСР указом від 13 березня 1948 року надала Пелагії Олійник звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Серп і Молот». Окрім неї, звання героя отримали ще вісім працівників «Червоної Хвилі», це директор радгоспу Олександр Майборода, керівник 1-го відділу радгоспу Пилип Куценко та ланкові: Марія Губіна, Варвара Житник, Катерина Колесник, Тетяна Лідовська, Ганна Пасмур і Варвара Сіренко^[2][3].

Мешкала у селі Вільхівка Харківського району. Померла Пелагія Олійник 21 березня 1988 року, похована на сільському кладовищі.

Нагороди

Була відзначена такими нагородами^[2]:

• Герой Соціалістичної праці (13.03.1948)
• орден Леніна (13.03.1948)
• медаль «Серп і Молот» (13.03.1948)