Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Оліїв
село в Україні, у Зборівському районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Олі́їв — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Лопушанка.




Через село проходить автодорога Т 2013. Село знаходиться за 14 км від Зборова та за 50 км від Тернополя.

Remove ads
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
Історія
Узагальнити
Перспектива
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1532, коли Станіслав Сєнєнський продав феодалу Андрію Гурці місто Золочів із селами серед яких був згаданий Оліїв[2]. Феодал Гурка був змушений звільнити мешканців від податків на 14 років, щоб вони могли відбудувати свої садиби, знищені частими війнами та набігами татарів і турків. Володіння Гурків успадкувала родина Чарнковських, у якої село придбав Люблінський воєвода Марек Собєський. З цього часу, протягом п’яти поколінь, господарями Олієва були родина Собєських. У середині 18 століття старостою Олієва був Стефан Блендовський, а у 1780-х роках Мацей Старєняський. У 1855 році онук останнього, Міхал, був записаний власником, і того ж року він продав своє маєток графу Казиміру Водзіцькому. Майно залишалося в руках родини Водзіцьких до початку другої світової війни[3]. Наприкінці XIX століття громада Олієва мала власну печатку з гербом: у полі печатки — поставлені вертикально граблі, які перехрещує серп. На початку XX століття у селі діяли «Просвіта», «Братство тверезості» та інші українські товариства.
Військовий злочин стався 22 липня 1919 року в Олієві, польські жовніри вбили трьох поранених полонених Української Галицької Армії.
Перед Радянським вторгнення до Польщі в селі мешкало близько двох тисяч мешканців із змішаним польсько-українським населенням.
У 1944 році через село пройшов більшовицький терор, відомо про двох вбитих неповнолітніх під час облави військами НКВС, також відомо про постраждалих поляків[4].
1946 пошукові загони НКВС захопили криївки які були на території села, відбувся бій між підпільниками та більшовицькими окупантами, у ході якого застрелились троє оточених підпільників[5].
Перепис 1989 року зафіксував у селі 918 мешканців. За даними всеукраїнського перепису населення 2001, в селі мешкало 778 осіб. Мовний склад був таким:
На 1 січня 2017 року населення становило 682 особи.
10 лютого 2021 року поблизу села було знайдено винищувач Bell P-39 Airacobra часів Другої Світової Війни отриманий СРСР по лендлізу від США. Роботи проводили учасники Громадської організації «Пошук літаків в Україні». У цьому районі 14-17 липня 1944 року під час Сандомирсько-Сілезької операції були повітряні бої, літаків цієї моделі збили близько десяти[6].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[8].
30 листопада 2022 року на старому католицькому кладовищі села перепоховали 2 тис. римо-католиків зі Стрийського цвинтаря у Львові, на місці якого в радянські часи звели Музей історії військ Прикарпатського військового округу[9].
30 травня 2023 року до Олієва перенесли ще 600 поховань зі Стрийського цвинтаря у Львові[10].
Remove ads
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610462, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстрований 521 виборець, явка 70,06%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 26,45%, за «Європейську Солідарність» — 22,31%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 15,98%[11]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Тарас Юрик (Європейська Солідарність) — 38,98%, за Івана Чайківського (самовисування) — 25,99%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 12,15%[12].
Церкви і пам'ятники
Узагальнити
Перспектива

Кам’яна церква Святого Миколая[13] побудована в 1870 році. Церква має класичну тридільну форму, хоч і не яскраво виражену. Чітко можна виділити бабинець, наву, та вівтар. Вінчає церкву одноверхий купол. Церква належить греко-католицькій громаді села. В роки Другої світової війни, до 1944 року, в церкві розміщувався німецький військовий госпіталь. Під стінами храму було поховано 25 німецьких вояків, які померли від отриманих ран. Знайдені останки перепоховали на спеціальному німецькому цвинтарі у селі Потелич, Жовківського району Львівщини.
Дерев'яна церква Святого Іллі побудована у XVII столітті. Знаходиться вона в глибині села на горі поблизу сільського цвинтаря. Спершу була побудована з дерева однак потім церква була обмурована каменем. Має скромні розміри, та незвичну форму. Купол церкви одноверхий.
Був костел 1848 року побудови який не зберігся[14]. На місці, де височів костел, зараз є хрест.
1985 року було споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.
У 1991 році було відновлено встановлений у 1848 пам'ятний хрест на честь скасування панщини і споруджено знак на місці загибелі трьох вояків УПА у 1946 році і насипана символічна могила УСС.
У 2018 році було встановлено меморіальну дошку героям ОУН-УПА Павлу Робаку та Петру Чіпу[15].
- Скульптура Матері Божої
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована біля церкви.
Робота масового виробництва, виготовлена із каменю.
Скульптура — 1,5 м, постамент — 1,6х0,8х0,8 м, площа — 0,0016 га.[16]
Remove ads
Інфраструктура
Працюють ЗОШ 1-3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, амбулаторія, відділення зв'язку, аптека, цегельний завод, 2 торговельні заклади; діє музична школа. У лютому 2018 року було проведено капітальний ремонт загальноосвітньої школи[17].
У селі розташована ботанічна пам'ятка природи «Оліївські липи».
Відомі люди
Народилися
- Казимир Антоній Водзіцький — польський орнітолог, зоолог, дипломат;[18]
- Володимир Здоровега — український вчений, журналіст;
- Й. Здоровега — громадський діяч;
- Н. Кармазин — художник;
- О. Костів — літераторка, педагог;
- Б. Скоробагатий — журналіст;
- Я. Скоробогатий — вчений-хімік;
Проживали
Казимир Станіслав Міхал Водзіцький – польський політичний діяч, орнітолог і письменник[19].
Навчалися
Приймак Василь Ярославович (1983—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[20].
Душпастирювали релігійний діяч І. Жуковський, письменник, фольклорист А. Сосенко, перебували письменник С. Скляренко, лікар С. Спіталь.
Remove ads
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads