Омельченко Микола Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Омельченко.

Микола Григорович Омельченко (16 червня 1936(19360616), село Задонецьке, Зміївський район, Харківська область — 1 листопада 2019) — президент Дніпропетровського регіонального відділення Міжнародного фонду економічних і гуманітарних зв'язків України з Російською Федерацією. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання. Член ЦК КПУ в 1986—1991 роках.

Микола Григорович Омельченко
Народився	16 червня 1936(1936-06-16) Задонецьке, Зміївський район, Харківська область
Помер	1 листопада 2019(2019-11-01) (83 роки)
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	політик
Alma mater	Харківський національний університет будівництва та архітектури
Членство	Верховна Рада України I скликання
Посада	народний депутат України[1]
Партія	КПРС
У шлюбі з	Людмила Іванівна
Діти	донька Олена
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Верховна рада УРСР
10-11 скликання
Комуністична партія України		—
Верховна рада України
1 скликання
Комуністична партія України	15.05.1990	—	10.05.1994

Життєпис

Освіта вища, у 1959 році закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут за фахом інженер-будівельник.

З 1959 року — майстер, виконроб, старший виконроб, начальник дільниці Криворізького спецуправління № 552 тресту «Дніпромонтажспецбуд».

Член КПРС з 1963 року.

У 1963—1972 роках — начальник дільниці, головний інженер, начальник Дніпропетровського спеціального управління тресту «Дніпромонтажспецбуд».

У 1972 — квітні 1975 року — завідувач відділу будівництва та міського господарства Дніпропетровського міського комітету КПУ.

11 квітня 1975 — 1977 року — 1-й секретар Бабушкінського районного комітету КПУ міста Дніпропетровська.

У 1977—1980 роках — секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

У 1980—1983 роках — заступник, 1-й заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів.

У 1983 — грудні 1988 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ.

У грудні 1988 — серпні 1990 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

З серпня 1990 до серпня 1991 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

Народний депутат України 12 (1) скликання з 03.1990 р. до 04.1994 р. Голова підкомітету з питань розвитку соціальної інфраструктури села і використання соціальних об'єктів Комісії з питань відродження та соціального розвитку села.

З 1996 року — генеральний директор Дніпропетровської обласної спілки промисловців та підприємців.

Одночасно з 2003 року — перший заступник голови правління всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України».

Родина

Дружина Людмила Іванівна (1938) — кандидат педагогічних наук. Донька Олена (1974) — лікар-кардіолог.

Нагороди та звання

• Орден Жовтневої Революції (1986)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1971)
• Орден «Знак Пошани» (1976)
• «За заслуги» III ст. (1999)
• «За заслуги» II ст. (26.06.2006)
• «За заслуги» I ст. (2012)
• медаль «За доблесну працю» (1970)
• медаль «Ветеран праці» (1985)
• 3 медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1986)
• Почесна грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом» (2007)
• Заслужений будівельник Української РСР (1988)