Омельченко Олеся Олексіївна

Оле́ся Оме́льченко (справжнє ім'я — Олекса́ндра Олексі́ївна Козло́ва; нар. 19 січня 1952, с. Військове, Солонянський район, Дніпропетровська область) — українська поетеса, прозаїк, драматург, перекладачка та педагог. Членкиня Національної спілки письменників України (1997) та Національної спілки журналістів України (2002)^[1]. Почесна громадянка Солонянського району^[2].

Олеся Омельченко
Ім'я при народженні	Олександра Олексіївна Козлова
Народився	19 січня 1952(1952-01-19) (73 роки) Військове, Солонянський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР,  Україна
Національність	українка
Діяльність	поетеса, прозаїк, драматург, педагог
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (1975) Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (1985)
Мова творів	українська, російська
Жанр	поезія, проза, фантастика, драматургія, твори для дітей
Magnum opus	«Дивограй» (2017)
Партія	Національна спілка письменників України (1997) Національна спілка журналістів України (2002)
Нагороди	Премія імені Івана Сокульського Премія імені Петра Кононенка

Життєпис

Народилася 19 січня 1952 року в селі Військовому Солонянського району Дніпропетровської області в родині хлібороба^[3]. У 1969 році закінчила Військову середню загальноосвітню школу з відзнакою^[1].

У 1970 році вступила на історико-філологічний факультет Дніпропетровського державного університету, який закінчила у 1975 році. Під час навчання очолювала університетську літературну студію «Гарт» і зазнавала переслідувань за «націоналізм» через свою проукраїнську позицію^[4]. У дипломній роботі торкнулася проблеми русифікації, через що їй відмовили в працевлаштуванні на обласному телебаченні, незважаючи на пройдений творчий конкурс^[1].

У 1978 році закінчила Центральні республіканські заочно-стаціонарні курси іноземних мов у Києві. З 1980 по 1985 рік навчалася на факультеті романо-германської філології в Харківському державному університеті^[1].

З 1977 по 1985 роки працювала викладачем української літератури та німецької мови в механіко-металургійному технікумі м. Дніпропетровська. З 1991 року — вчителька української та німецької мов у рідній Військовій середній школі, де керує літературною студією «Віконечко»^[1][5].

Творчість

Писати вірші почала в четвертому класі, а перша публікація відбулася в шостому класі в районній газеті «Вперед». З 1973 року друкується в республіканській періодиці^[1]. Авторка понад 11 книг, що охоплюють поезію, прозу, драматургію та твори для дітей^[6]. Її творчість відзначається філософською глибиною, соціальною загостреністю та зверненням до національних тем^[7].

Одним із найґрунтовніших творів Олесі Омельченко є історико-філософсько-фантастичний роман-есе у віршах «Дивограй» (2017), над яким вона працювала 15 років. Твір поєднує історію рідного краю від палеоліту до 5000 року, філософські роздуми та космічну фантастику^[8]. Роман має п'ять сюжетних ліній: «Космос», «Земля», «Праісторія рідного краю», «Дивограй» та «Єдність»^[6]. Професор Анатолій Поповський назвав цей твір унікальним явищем в українській літературі після «Марусі Чурай» Ліни Костенко^[6].

З 2010 року твори Олесі Омельченко включені до хрестоматій для середніх та старших класів загальноосвітніх шкіл^[6][9].

Твори письменниці друкувалися в Росії, Ізраїлі, США та Канаді. Стаття про її творчість увійшла до «Енциклопедія сучасної України»^[1].

Бібліографія

Окремі видання^[10][11]

• «Зачарований обрій» (1984)
• «Присвячую себе...» (1993)
• «Скажи на мене: зірочка» (1996, вірші та пісні для дітей)
• «Полум’я Любові» (1999, драма-феєрія)
• «Адам і Єва» (2001, фантастична драма та поема)
• «Вселюбов» (2006)
• «Мить і вічність» (2015, драматичні твори)
• «Високий берег» (2016, поезії)
• «Марійчина казка» (2016)
• «Казка про Вовка Недригайла» (2016)
• «Дивограй» (2017, історико-філософсько-фантастичний роман-есе у віршах)

Участь у колективних збірках^[12]

• «Повноліття» (1973)
• «Провесінь» (1978)
• «Юність моя комсомольська» (1978)
• «Самоцвіти» (1996)
• «Антологія поезії Придніпров’я» (1999)
• «Шевченкіана Придніпров’я» (2008)
• «Сяєво Жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я» (2009)

Нагороди та відзнаки

• Лауреатка обласної літературної премії імені Івана Сокульського^[11]
• Лауреатка премії імені Петра Кононенка^[9]
• Почесна громадянка Солонянського району^[2]