Омельчук Григорій Купріянович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Омельчук.

Григорій Купріянович Омельчук (нар.1 (25) січня 1920(19200125), Мала Боровиця — пом.3 березня 1983) — Герой Радянського Союзу,^[1] командир батальйону, 1317-го стрілецького полку, капітан.

Григорій Купріянович Омельчук
Народження	25 січня 1920(1920-01-25) Мала Боровиця, Хмельницька область,  УРСР
Смерть	3 березня 1983(1983-03-03) (63 роки) Івано-Франківськ, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Країна	СРСР
Рід військ	піхота
Роки служби	1938—1960
Звання	Підполковник
Командування	202-га стрілецька дивізія, 27-га армія, 2-й Український фронт
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди	№ 4270

Біографія

Народився у селі Мала Боровиця, Плужненської волості, Острозького повіту, Волинської губернії (нині — Білогірський район, Хмельницької області, Україна).

В армії з 1938 року. Закінчив Київське піхотне училище. З першого дня війни в боях — на Західному, Центральному, 2-му Українському фронтах.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за вмілу організацію форсування Південного Бугу, Дністра і Прута, і за виявлену при цьому мужність командиру батальйону, 1317-го стрілецького полку, 202-ї стрілецької дивізії, 27-ї армії, капітану Омельчуку Григорію Купріяновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після війни продовжував службу в армії. У 1954 році закінчив курси «Постріл». З 1960 підполковник Омельчук — в запасі. Жив в Івано-Франківську. Помер 3 березня 1983 року.

Нагороди

Григорій Купріянович був нагороджений медаллю «Золота Зірка», орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, двома орденами Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, орденом Червоної Зірки, медалями.