Омелянчик Оксана Олександрівна

Окса́на Олекса́ндрівна Омеля́нчик (2 січня 1970(19700102). Улан-Уде, СРСР) — українська радянська спортсменка (спортивна гімнастка), українська тренерка, хореографка, функціонерка і науковиця у галузі спорту. Заслужений майстер спорту СРСР. В 1980-х роках виступала за СРСР. Абсолютна чемпіонка світу (1985) зі спортивної гімнастики. Доцент кафедри спортивних видів гімнастики та спортивних танців Національного університету фізичного виховання і спорту України. Заслужена тренерка України. Віцепрезидент Української федерації гімнастики, голова технічного комітету з жіночої спортивної гімнастики. Керівниця КНГ зі спортивної гімнастики. У 1985 році увійшла до числа 10 найкращих спортсменів України в опитуванні «Спортивної газети», посівши перше місце серед жінок та поступившись лише світовому рекордсмену Сергію Бубці.

Омелянчик Оксана Олександрівна
Народилася	2 січня 1970(1970-01-02) (55 років)  Улан-Уде, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Місце проживання	Київ
Діяльність	спортивна гімнастка
Діти	Анастасія Зюркалова
Вага	31 кг
Нагороди

Життєпис

Батько був військовослужбовцем. Одружена з колишнім військовиком, а нині бізнесменом Дмитром Зюркаловим^[1]. Двоє дітей: син Іван займається гімнастикою, донька Анастасія, акторка, займалася плаванням і з дитячих років знімається у фільмах, серед яких: «Сон у зимову ніч, або Снігова любов», «Жіноча інтуїція», «Жіноча інтуїція-2», «Тобі, справжньому», «Аврора».

Спортивні досягнення

У 1982 році перемогла на III Всесоюзних молодіжних іграх.

• 1984 — Чемпіонат СРСР:
  • Вільні вправи, 3-е місце.
• 1985 — Абсолютна чемпіонка світу.
  • Вільні вправи, 1-е місце.
  • В команді, 1-е місце.
• 1985 — Чемпіонат Європи:
  • Багатоборство, 3-е місце.
  • Колода, 1-е місце.
  • Вільні вправи, 2-е місце.
  • Бруси, 3-е місце.
• 1985 — Абсолютна чемпіонка СРСР.
  • Колода, 2-е місце.
  • Вільні вправи, 2-е місце.
• 1986 — Кубок світу:
  • Багатоборство, 3-е місце.
  • Колода, 1-е місце.
  • Опорний стрибок, 2-е місце.
  • Бруси, 2-е місце.
  • Вільні вправи, 3-е місце.
• 1986 — Ігри доброї волі:
  • В команді, 1-е місце.
  • Вільні вправи, 2-е місце.
  • Багатоборство, 3-е місце.
• 1986 — Кубок СРСР:
  • Бруси, 2-е місце.
• 1986 — Чемпіонат СРСР:
  • Бруси, 2-е місце.
• 1987 — Чемпіонат світу:
  • В команді, 2-е місце.
• 1987 — Кубок СРСР:
  • Багатоборство, 3-е місце.
  • Вільні вправи, 3-е місце.
• 1987 — Чемпіонат СРСР:
  • Вільні вправи, 3-е місце.
• 1988 — Чемпіонат СРСР:
  • Колода, 1-е місце.
  • Вільні вправи, 2-е місце.
• 1989 — Чемпіонат СРСР:
  • Вільні вправи, 2-е місце.

Після завершення спортивної кар'єри

У 1989-му році разом зі своєю тренеркою Тетяною Перською уклала контракт на роботу в США, де працювала хореографкою і демонстраторкою у гімнастичному клубі Гетесборга — невеликому місті в штаті Меріленд. У 1990-му році повернулася в Україну, де одружилася й народила дитину. Заочне навчання в Київському інституті фізичної культури поєднувала з роботою хореографки в бригаді тренера молодіжної збірної України. В 1994 році поїхала працювати в Бельгію, але незабаром повернулася, не витримавши розлуки з родиною.

У 2003 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Побудова похідних композиційних програм гімнастичних вправ на колоді»^[2]. Викладає на кафедрі спортивних видів гімнастики та спортивних танців Національного університету фізичного виховання і спорту України такі дисципліни: «Теорія і методика викладання спортивної гімнастики», «Оздоровчі види гімнастики»^[3]. Також працює хореографкою на олімпійській базі в Конча-Заспі. Як суддя міжнародної категорії обслуговує чемпіонати Європи, світу та інші гімнастичні турніри^[4].

Вшанування

За опитуванням журналу Inside Gymnastics magazine увійшла в десятку «найкращих гімнасток всіх часів»^[5].

2023 року гімнастку включено до Оксану Омелянчик включили до Міжнародної зали слави гімнастики^[6][7][8].