Омеляновський Михайло Еразмович

Миха́йло Ера́змович Омеляно́вський (* 1 лютого 1904, Київ — † 1 грудня 1979, Москва) — український філософ. Доктор філософських наук (1946). Професор. Академік АН УРСР (від 1948 року). Член-кореспондент АН СРСР (від 1968 року). Перший директор новоствореного інституту філософії АН УРСР.

Омеляновський Михайло Еразмович
Народився	19 січня (1 лютого) 1904 або 1904[1]  Київ
Помер	1 грудня 1979(1979-12-01)  Москва
Країна	СРСР
Діяльність	філософ
Alma mater	Інститут червоної професури
Науковий ступінь	Доктор філософських наук
Знання мов	російська[1]
Заклад	Інститут філософії РАНd
Членство	НАНУ, Російська академія наук і Академія наук СРСР
Посада	директор Інституту філософії АН УРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в сім'ї вчителя.

1931 року закінчив Інститут червоної професури філософії і природознавства в Москві.

Від 1931 року працював завідувачем кафедри марксизму-ленінізму Воронезького хіміко-технологічного інституту.

У 1944—1946 роках — старший науковий співробітник Інституту філософії АН СРСР. Там 1946 року захистив докторську дисертацію з філософських питань вимірювання.

У 1946—1952 роках — директор Інституту філософії АН УРСР, у 1952—1955 роках — завідувач відділу філософії природознавства цього ж Інституту.

1955 року повернувся на роботу в Інститут філософії АН СРСР: до 1965 року — заступник директора, далі — завідувач відділу філософських проблем природознавства.

Був членом КПРС (від 1938 року).

Нагороджено орденом Леніна, іншими орденами, медалями.

Наукова діяльність

Автор низки праць із філософських проблем природознавства, насамперед із філософських проблем фізики.

Основні публікації

• О докторской диссертации Маркса // Под знаменем марксизма. — 1935. — № 1.
• Ленин о пространстве и времени и теории относительности Эйнштейна // Известия АН СССР. Серия истории и философии. — 1946. — Т. 3. — № 4.
• В. И. Ленин и физика XX века. — Москва, 1947.
• Против субъективизма в квантовой механике. — К., 1953.
• Против индетерминизма в квантовой механике // Философские вопросы современной физики. — К., 1956.
• Философские вопросы квантовой механики. — Москва, 1956.
• Диалектический материализм и проблема реальности в квантовой физике // Философские вопросы современной физики. — Москва, 1959.
• Философская борьба вокруг проблемы причинности в квантовой физике // Проблема причинности в современной физике. — Москва, 1960.
• Проблема наглядности в физике // Вопросы философии. — 1961. — № 11.
• Философская эволюция копенгагенской школы физиков // Вестник АН СССР. — 1962. — № 9.
• Проблема элементарности частиц в квантовой физике // Философские проблемы физики элементарных частиц. — Москва, 1963.
• Диалектика в современной физике. — Москва, 1973.
• Philosophische Probleme der Quantenmechanik. — Berlin, 1962.