Онищенко Сергій Іванович

Сергій Іванович Онищенко (23 лютого 1954, Чугуїв, Харківська область - 25 жовтня 2023^[1]) — український військовик. Генерал-полковник. Командувач Повітряних Сил Збройних Сил України (2010—2012).

Сергій Іванович Онищенко
Народження	23 лютого 1954(1954-02-23) Чугуїв Харківська область
Смерть	25 жовтня 2023(2023-10-25) (69 років) Вінниця
Країна	Україна
Рід військ	Повітряні сили
Освіта	Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Звання	Генерал-полковник
Командування	Повітряні Сили Збройних Сил України
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Онищенко.

Біографія

Народився 23 лютого 1954 року в місті Чугуїв на Харківщині у військовій родині: його батько – також льотчик^[2]. У 1975 році закінчив Харківське вище військове авіаційне училище льотчиків. У 1983 Військово-повітряну академію ім. Ю.Гагаріна. У 1997 році Академію Збройних Сил України, факультет підготовки фахівців оперативно-стратегічного рівня.

У 1975—1978 рр. — льотчик винищувального авіаційного полку.

У 1978—1980 рр. — службу проходив на посадах старшого льотчика, командира ланки, заступника командира авіаційної ескадрильї — штурмана винищувального авіаційного полку.

У 1983—1992 рр. — командир ескадрильї, заступника командира та командира винищувального авіаційного полку, заступника командира авіаційної дивізії.

У 1992—1993 рр. — обіймав посаду заступника начальника бойової підготовки управління Військово-Повітряних Сил України.

У 1993—1995 рр. — службу проходив на посадах заступника начальника управління бойової підготовки та військових навчальних закладів, заступника начальника бойової підготовки управління Військово-Повітряних Сил України.

У 1997—1998 рр. — командир винищувальної авіаційної дивізії.

У 1998—2002 рр. — командир 14-го авіаційного корпусу.

У 2002—2004 рр. — знятий з посади ( " Скнилівська трагедія") та понижений до посади заступника начальника Апарату управління бойової підготовки Головного командування Військово-Повітряних Сил ЗС України.

У 2004—2005 рр. — перший заступник Головнокомандувача Повітряних Сил ЗС України.

У 2005—2010 рр. — перший заступник командувача Повітряних Сил ЗС України.

З 12.08.2010^[3] по 8 червня 2012^[4] — командувач Повітряних Сил Збройних Сил України.

8 червня 2012^[5] року знятий з посади та звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу.

Нагороди та відзнаки

• Орден Червоної Зірки.
• Орден Богдана Хмельницького III-го ст.
• багатьма медалями та відзнаками Міністерства оборони України.
• Нагороди Республіки Таджикистан.