Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Довгохвостосиницеві

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Довгохвостосиницеві
Remove ads

Довгохвостосиницеві[1], ополовникові[2] (Aegithalidae) — родина дрібних співочих птахів ряду горобцеподібних.

Коротка інформація ?Довгохвостосиницеві, Біологічна класифікація ...
Thumb
На відміну від інших представників родини, Leptopoecile sophiae має яскраве забарвлення
Remove ads

Морфологічні ознаки

Це дрібні за розміром птахи розміром 9—14 см у довжину, включаючи довгий хвіст та вагою 4,4—9 г. Їхнє забарвлення зазвичай блідо сіре або коричневе, частина видів має білі частини оперення, довгохвості синиці мають рожеві відтінки в оперенні. На противагу цьому, решта представників родини — види роду Leptopoecile забарвленні яскраво, маючи фіолетове та блакитне оперення. Leptopoecile elegans єдині представники, які мають чубчик. Дзьоб у представників цієї родини є тонким, коротким та конічним за формою. Крила відносно короткі та заокруглені. Ноги відносно довгі.

Remove ads

Поширення та місця існування

Усі довгохвостосиницеві — лісові птахи, які віддають перевагу узліссю та підліску. Види роду синиця довгохвоста віддають перевагу листяним лісам, тоді як види роду Psaltria зустрічаються головним чином в хвойних лісах. Представники роду Psaltriparus використовують широкий діапазон місць існування, головним чином мішані ліси. Більшість видів родини мешкає в горах довкола Гімалаїв та всі поширені в Євразії, за виключенням Psaltriparus, які мешкають у Північній Америці. Довгохвості синиці є найбільш широко поширеними серед видів даної родини; зустрічаються в Євразії від Великої Британії до Японії. У протилежність іншим, два види мають дуже маленькі ареали: Aegithalos bonvaloti, поширення якого повністю обмежене двома горами в М'янмі та Psaltria exilis яка зустрічається тільки в горах на заході о. Ява. Види родини довгохвостосиницевих в цілому не є мігруючими, лише синиця довгохвоста проявляє тенденцію до міграцій, особливо на межі свого ареалу. Багато видів, які мешкають в горах, здійснюють взимку вертикальні міграції.

Remove ads

Особливості біології

Моногами. Пари можуть мати так званих помічників (одного або більше), які допомагають парі вигодовувати пташенят. Гніздо зазвичай кулеподібної форми, ззовні замасковане павутинням, лишайниками, а всередині вистелене пір'ям. Гніздо розміщують на деревах. Кладка складається з 6—10 білих яєць, які у багатьох видів мають червоні крапки. Інкубація триває 13—14 днів, молоді птахи залишаються в гнізді 16—17 днів.

Це всеїдні птахи, живляться переважно комахами та іншими безхребетними. Рослинна їжа зустрічається випадково взимку. Здобич зазвичай знаходять на гілках дерев та листках, рідко ловлять у польоті.

Птахи цієї родини більшу частину року тримаються зграйками по 6—12 особин.

Систематика

Таксономічний ранг та склад родини довгохвостосиницеві відрізняється за різними системами. Інколи рід довгохвостих синиць відносять до родини суторових (Paradoxornithidae)[3].

За сучасними системами родина включає 3 роди та 13 видів:

Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads