Оранка

О́ранка^[1][2][3], ора́ння^[4][5][3], діал. гора́ння^[6](горнути, пригортати) — обробка ґрунту плугом чи сохою^[1][7][3]. Осіння оранка поля для сіяння ярих культур навесні називається зяб^[8]. Це один з прийомів обробітку ґрунту плугами, який забезпечує перевертання шару ґрунту не менше ніж на 135˚ і готує площу для проведення інших технологічних операцій.^[9]

Німецький селянин з Мекленбурга-Передньої Померанії працює з плугом, 2004

Оранка трактором ЮМЗ-6КЛ

Під словом оранка, також розуміють також зоране поле, чи ріллю.

Види оранки

Розрізняють такі види оранки:

• плантажна (коли її виконують спеціальними плугами на глибину понад 40 см; в овочівництві використовують перед закладанням плантацій спаржі);
• ступінчаста (забезпечує ступінчастий профіль борозни); гребенева (забезпечує утворення гребенів на поверхні поля);
• двоярусна (забезпечує часткове або повне переміщення двох шарів (горизонтів) ґрунту з їх подрібненням і рихленням);
• триярусна (забезпечує відповідно обробіток трьох шарів ґрунту).

При оранці відвал (полиця) плуга перевертає орного шару, що забезпечує кришіння й перемішування ґрунту.

Розрізняють види відвальної оранки^[10]:

• Обертання скиби (скиба перевертається на 180°; найдавніший спосіб)
• Здіймання (скиби перевертається на 135°)
• Культурна оранка (з використанням передплужника).

Оранка на глибину 20 см вважається нормальною, інакше — глибокою або мілкою. Глибину та напрям оранки вибирає агроном, виходячи з потреб оброблюваної рослини, засміченості ґрунту бур'янами, наявності шкідників і хвороб, задля снігозатримання, накопичення талих вод та захисту від вітрової ерозії. Оранка з ґрунтопоглиблювачем і чергування глибини в умовах сівозміни виключає утворення ущільненого шару — плужної підошви — в підорному горизонті ґрунту.

Альтернативою оранці в низці випадків є безвідвальний обробіток ґрунту^[10].

В історії та традиціях

• Оборювання — обряд, що полягав у проведенні борозни навколо якогось місця.

Див. також

• Орна земля
• Рілля