Оранка

О́ранка^[1][2][3], ора́ння^[4][5][3], діал. гора́ння^[6](горнути, пригортати) — обробка ґрунту плугом чи сохою^[1][7][3]. Осіння оранка поля для сіяння ярих культур навесні називається зяб^[8]. Це підготовка поля до посіву або посадки сільськогосподарських культур. Обробка сприяє хорошій якості ґрунту, що підвищує врожайність та якість сільськогосподарських культур. Якість ґрунту частково залежить від родючості та структури ґрунту.

Німецький селянин з Мекленбурга-Передньої Померанії працює з плугом, 2004

Оранка трактором ЮМЗ-6КЛ

Під словом оранка, також розуміють також зоране поле, чи ріллю.

Залишки рослин від останнього врожаю, сидерати та бур'яни перетворюються на органічну речовину шляхом біологічного розкладання (мінералізації). Це забезпечує поживні речовини, такі як азотні сполуки, фосфати та сірчані сполуки. Обробка ґрунту сприяє розкладанню, що особливо важливо на піщаних ґрунтах, які значною мірою залежать від органічної речовини для отримання поживних речовин.

Крім того, обробіток ґрунту сприяє збільшенню об'єму пор, що необхідно для транспорту води та повітря, а також для гарного коренеутворення.

Інтенсивність обробітку ґрунту залежить від типу ґрунту, його вологості, якості ґрунту та пори року.

Види оранки

Розрізняють такі види оранки:

• плантажна (коли її виконують спеціальними плугами на глибину понад 40 см; в овочівництві використовують перед закладанням плантацій спаржі);
• ступінчаста (забезпечує ступінчастий профіль борозни); гребенева (забезпечує утворення гребенів на поверхні поля);
• двоярусна (забезпечує часткове або повне переміщення двох шарів (горизонтів) ґрунту з їх подрібненням і рихленням);
• триярусна (забезпечує відповідно обробіток трьох шарів ґрунту).

При оранці відвал (полиця) плуга перевертає орного шару, що забезпечує кришіння й перемішування ґрунту.

Розрізняють види відвальної оранки^[9]:

• Обертання скиби (скиба перевертається на 180°; найдавніший спосіб)
• Здіймання (скиби перевертається на 135°)
• Культурна оранка (з використанням передплужника).

Оранка на глибину 20 см вважається нормальною, інакше — глибокою або мілкою. Глибину та напрям оранки вибирає агроном, виходячи з потреб оброблюваної рослини, засміченості ґрунту бур'янами, наявності шкідників і хвороб, задля снігозатримання, накопичення талих вод та захисту від вітрової ерозії. Оранка з ґрунтопоглиблювачем і чергування глибини в умовах сівозміни виключає утворення ущільненого шару — плужної підошви — в підорному горизонті ґрунту.

Альтернативою оранці в низці випадків є безвідвальний обробіток ґрунту^[9].

В історії та традиціях

• Оборювання — обряд, що полягав у проведенні борозни навколо якогось місця.

Див. також

• Орна земля
• Рілля