Органічна геохімія

Органі́чна геохі́мія (англ. organic geochemistry; нім. organische Geochemie f) — розділ геохімії, що вивчає поширеність, форму присутності, походження, склад і хімічну еволюцію органічних сполук в геологічних умовах.

З розвитком хроматографії в поєднанні з мас-спектрометрією велике місце в органічній геохімії нарівні з вивченням органічних речовин як цілого і їхніх полімерних фракцій (керогену, бітумоїду, гумінових кислот, фульвокислот) зайняло дослідження геохімії різних класів органічних сполук: амінокислот, вуглеводів, жирних кислот тощо.

Основні завдання органічної геохімії — вивчення хімізму процесу перетворення живої речовини у викопні форми (під дією мікроорганізмів), вивчення умов і чинників, що визначають формування різних типів цієї речовини (гумусового, сапропелевого і т. д.), а також механізмів подальшої трансформації органіч. речовини в гірських породах під дією тепла, тиску, сейсмічних, літологічних і ін. геологічних чинників, що обумовлюють формування горючих корисних копалин.

Див. також

• Геохімія

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.