Система управління військами

Систе́ма управлі́ння війська́ми — організаційно-технічна основа управління військами (силами). Вона включає:

• органи управління,
• пункти управління,
• засоби управління — зв'язок та комплекси автоматизованого управління, а також інші спеціальні засоби.

Основні складові системи управління військами

Орган управління військами — це організаційно-штатні або створені тимчасово штаби, колективи, окремі посадові особи, що наділені правами і обов'язками щодо керівництва військами (силами) у мирний і воєнний час.

Пункт управління військами — це спеціально обладнані і оснащені технічними засобами місця, звідки командир з офіцерами штабу та іншими органами управління здійснює керування підрозділами, частинами (з'єднаннями) при підготовці і в ході бойових дій (операцій) або під час бойового чергування.

Система зв'язку включає:

• вузли зв'язку польових рухомих пунктів управління;
• опорні, допоміжні і ретрансляційні вузли (пункти);
• вузли (станції) фельд'єгерсько-поштового зв'язку, що розгортаються згідно з прийнятою системою пунктів управління.

Вимоги до системи управління:

• висока бойова готовність;
• стійкість;
• забезпечення можливості як централізованого, так і децентралізованого управління військами.

Автоматизовані системи управління військами (АСУВ)

Для збільшення ефективності управління військами у сучасних арміях використовуються автоматизовані системи управління військами (АСУВ)^[1]. Це взаємопов'язана сукупність засобів обробки інформації, передачі даних та зв'язку, яка забезпечує автоматизацію процесів збору, аналізу й оцінки обстановки, прийняття рішень, планування, доведення цих рішень до військ (сил) та контроль за ходом їх виконання. Одна з важливих складових автоматизованої системи управління військами — математичне забезпечення оперативних (тактичних) задач та моделей операцій (бойових дій).

Див. також

• Генеральний штаб
• Військове формування
• Головнокомандувач
• Адміністрація військова