Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Орлов Пимен Микитович

живописець З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Орлов Пимен Микитович
Remove ads

Пимен Микитович Орлов (нар. 1812, Мало-Фощеватий пом. 6 жовтня 1865, Рим) — російський живописець; академік Петербурзької академії мистецтв з 1857 року.

Remove ads

Біографія

Народився 1812 року на хуторі Мало-Фощеватому Острозького повіту, Воронезької губернії, Російської імперії в сім'ї мірошника. Початкову художню освіту здобув у мандрівного маляра-іконописця, з яким багато подорожував Україною, виконуючи різноманітні замовлення.

У 1834 році поступив до Петербурзької академії мистецтв до портретного класу Карла Брюллова. 1836 року був нагороджений срібною медаллю ІІ ступеня. В 1837 році закінчив навчання, був нагороджений срібною медаллю першого ступеня і отримав звання вільного художника.

1841 року, за сприяння Товариства заохочування мистецтв, відправився до Італії. Працюючи в Римі писав портрети, жанрові картини і невдовзі здобув визнання та популярність.

В 1865 році серйозно захворів і 24 вересня [6 жовтня] 1865 року помер в Римі від запалення мозку. Похований на римському цвинтарі Тестаччо[4].

Remove ads

Творчість

Серед робіт:

  • «Автопортрет» (1847, Державний Російський музей);
  • «Жовтневе свято у Римі» (Третьяковська галерея);
  • «Італійський ринок»;
  • «Повернення зі жнив»;
  • «Дівчина пере білизну»;
  • «Молода римлянка біля фонтану» (Державний Російський музей);
  • «Італійський ранок» (Державний Російський музей);
  • «Розкаяння бандита» (приватна колекція);
  • «Неаполітанка» (Херсонський художній музей);
  • «Сцена з римського карнавалу» (1859, Державний Російський музей).
Thumb Thumb Thumb Thumb Thumb
«Анна Окулова»
«Андрій Карамзін»
«Сестри Сухово-Кобиліни»
«Смерть Михайла
Тверського»
«Сцена з римського карнавалу»

Картини художника представлені в багатьох музеях, зокрема Державному Ермітажі, Російському музеї, Третьяковській галереї, Тверській обласній картинній галереї, Іркутському обласному художньому музеї, Державному музеї мистецтв Республіки Казахстан, Херсонському художньому музеї та інших картинних галереях, а також у багатьох приватних колекціях[5].

Remove ads

Примітки

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads