Орлівщина

Орлі́вщина — село в Україні, в Піщанській сільській громаді Самарівського району Дніпропетровської області. Населення становить 4730 осіб.

село Орлівщина
Свято-Покровський храм Свято-Покровський храм
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Самарівський район
Тер. громада	Піщанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA12100110060092538
Облікова картка	Орлівщина
Основні дані
Засноване	До 1765 р.
Населення	4 730
Поштовий індекс	51215
Телефонний код	+380 5693
Географічні дані
Географічні координати	48°38′44″ пн. ш. 35°19′54″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	60 м
Місцева влада
Адреса ради	51215, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, с. Орлівщина, вул. Покровська, 1
Сільський голова	Самарський Віктор Якович
Карта
Орлівщина
Орлівщина
Мапа
Орлівщина у Вікісховищі

Географія

Село Орлівщина знаходиться на лівому березі річки Самара, вище за течією на відстані 3 км розташований селище Черкаське, нижче за течією примикає смт Меліоративне, на протилежному березі — місто Самар. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Поруч проходить залізниця, платформа 156 км.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	4285	90.59%
російська	417	8.82%
білоруська	10	0.21%
вірменська	9	0.19%
болгарська	2	0.04%
інші/не вказали	7	0.15%
Усього	4730	100%

Історія

Орлов Кут лежав біля Самарського козачого Пустинно-Миколаївського монастиря. Вже у 1675 році Орлів Кут був відомий «по всему степу Самарскому, по всемъ маетностямъ бритайскимъ и орельскимъ, Бахмутскимъ и Кальміусскимъ». Тут був притулок для відвідувачів монастиря. У монастирі була козацька лікарня.

У 1735 році в Орловому Куті, Орлівщині постійно мешкало понад 40 сімей українців. Кошовий отаман дозволив Самарському монастирю мати 100 підданих селян в Орловщині та на другій стороні — 50 селян у Чернечому. Так вільних людей оселяли й забезпечували тут вимагаючи від них поза власним господарством, служби у монастирській козачій лікарні. Часто запорожці віднімали захоплених татарами руських людей у присамарських, привовчанських і присолонських степах і відводили їх до Самарського монастиря, де люди відновлювали сили. Таким героєм був отаман Опанасій Федорович Ковпак, який не раз брав у полон татар, турків і ногайців і відводив їх до Самарського монастиря. Мешканці Орлівщини мали глядіти полонених.

Запорозька школа музики та співи

1770 році в Орловий Кут з Січі була переведена школа вокальної музики та церковного співу. Це було зроблено за розпорядженням Коша для підняття церковного читання і співу на Запоріжжі у сімейному центрі козацтва. Щоб «в школі практическі приучить молодих казаків, хлопців, к церковному співу, образовать із них отличних чтеців і співців для всіх вновь відкриваємих церков і приходів запорозького краю».

Вважається що дієвою особою школи був колишній дячок Святопокровської церкви Переяслава Михайло Кафізма, улюбленець кошового отамана Калнишевського. Його було переведено у 1766 році Глібовим з Переяслава до Єлисаветграда на співочу посаду капельмейстера.

1778 і 1779 у Самарській паланці на шляху з Криму на Кальміус перебули осінь, зиму і весну кримські греки.

За царату Орлівщина належала до Новомосковського повіту у 1-у благочинському окрузі.

Покровська церква

У 1780 році настоятель Самарського монастиря ієромонах Феофан обчислив населення в окрузі та попрохав азовського губернатора Черткова влаштувати церкву Покрова Божої Матері (Покровська церква) у Орлівщині. Він відділив 120 десятин землі для її побудови з монастирських дач. Так в Орловщині, Піщанці, Лозоватій (Лозова) і Хащевому було 150 дворів у яких було 963 душ. У своєму листі до архієпископа Слов'янського і Херсонського преосвященного Никифора азовський губернатор Чертков просить про закладення церкви у Орлівщині і зазначає, що ці села усі заселені українцями. Рішення про будівництво дерев'яної церкви було прийняте 19 грудня 1780 року у Слов'янській духовній Консисторії за кошти Самарського монастиря. 14 листопада 1782 катеринославський протоієрей Олексій Хандалєев провів перше богослужіння у Покровській церкві монастирської слободи Орлівщина.

1886 року за переписом у слободі мешкало 1984 осіб, що тримали 389 дворових господарств. Слобода входила до складу Знаменської волості Новомосковського повіту. Тут було православна церква і школа.

Населення у 1989 році приблизно нараховувало 5600 осіб.

До 2017 року було центром Орлівщинської сільської ради.

Економіка

• КСК «Нова Орлівщина».
• ТОВ «Новомосковська трикотажна фабрика».
• Кінний завод «Нова Орлівщина».
• ТОВ Віста — виробник кондитерських виробів.^[2]

Туризм та оздоровлення

• Санаторій «Новомосковський».
• База відпочинку «ГТК Самара».
• Аквапарк на території бази «Росинка»

Місця в Орлівщині мальовничі, річка чистенька, вода корисна, ідеальні умови для відпочинку і оздоровлення.

Об'єкти соціальної сфери

• Школа I—III ст.

КЗ "Орлівщинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів", вул. Покровська, 18

• Школа I—II ст.
• Будинок культури.
• Лікарня.
• КЗ ДНЗ «Веселка», вул. Покровська, 10.

Релігія

• Свято-Пантелеймонівський храм ПЦУ (вул. Лісова, 32, санаторій «Новомосковський»);
• Свято-Покровський храм (вул. Покровська, 1-Г);
• Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ МП (вул. Монастирська, 1).

Природно-заповідний фонд

Поблизу села розташовані регіональний ландшафтний парк «Самарські плавні» та ботанічні пам'ятки природи місцевого значення «Орлівщанські дубові насадження» і «Орлівщанські віковічні сосни».

Галерея

• 
  Трактор "Універсал - 2"
• 
  Братська могила радянських воїнів
• 
  Дзвіниця на території Свято-Покровського храму
• 
  Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир