Оршанський Ілля Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оршанський.

Ілля Григорович Оршанський (1846, м. Катеринослав — 1875, там само) — український історик, юрист, публіцист єврейського походження. Відстоював ідею емансипації євреїв Російської імперії.

Оршанський Ілля Григорович
Ілля Оршанський
Народився	1846(1846) Катеринослав
Помер	1875(1875) Катеринослав ·хвороба легенів
Громадянство	Російська імперія
Національність	єврей
Діяльність	історик, юрист
Галузь	право[1] і історія єврейського народу[1]
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Знання мов	російська[1]
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Родичі	Ісаак Григорович Оршанський
Брати, сестри	Оршанський Ісаак Григорович і Lev Grigorʹevič Oršanskijd
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Ілля Оршанський народився 1846 року у Катеринославі в заможній єврейській родині. Родина сповідувала ліберальні ідеї. Молодший брат Іллі Моїсей, відомий під псевдонимом М. Галеві, став публіцистом. Початкову освіту отримав у хедері, де опанував талмудичну і давньоєврейську літературу, а середню — у катеринославській гімназії. У 1864 році він вступив на 1-й курс юридичного факультету Харківського університету, але у 1865 році перевівся на другий курс юридичного факультету Імператорського Новоросійського університету в Одесі. Під час навчання писав в одеські часописи «Одесский вестник», «Новоросійський телеграф» та «Гамеліц». Вже під час навчання на другому курсі його обрали членом одеського відділу «Общества для распространения просвещения между евреями». Найбільший вплив на становлення історико-юридичних поглядів мав професор кафедри історії руського права Федір Леонтович. Після завершення навчання в Імператорському Новоросійському університеті, спільно з Михайлом Моргулісом, активно займався публіцистичною діяльністю, був редактором єврейського тижневика "День", співробітничав з київськими журналами «Судебный вестник» і «Журнал гражданского права».

Він відстоював ідею емансипації євреїв Російської імперії, що супроводжувалася б внутрішніми реформами всередині єврейства. Шляхом до цього бачив широке розповсюдження освіти серед єврейського населення. Статті І. Оршанського мали широкий резонанс серед євреїв імперії та ліберальної російської інтелігенції.

В студентські роки захворів на туберкульоз. Наприкінці 1871 року переїхав до Санкт-Петербурга, де його здоров'я різко погіршилося, лікувався за кордоном.

Помер 5 вересня 1875 року у Катеринославі, куди приїхав з-за кордону відвідати батьків.

Науковий доробок

Належав до представників історико-юридичного напрямку в історіографії історії євреїв. Подібно до свого вчителя Федора Леонтовича, він був переважно істориком законодавства Росії щодо євреїв. В той же час історія виконувала для нього допоміжну роль як аргумент у суспільно-політичній дискусії. В історії він намагався знайти коріння так званого «єврейського питання».

Заслугою І. Оршанського є систематизація великого комплексу законодавчих актів XVII — початку XIX століття щодо євреїв. Відповідальність за виникнення «єврейського питання» він покладав на державу та її закони. Він вважав, що тільки економічними причинами не можна пояснювати обмеження прав євреїв, бо «історія показує нам, що не тільки у віддалені часи, але й у найближчий до нас період, першою за часом виникнення і головною за впливом причиною була релігійна нетерпимість». Окрім ідейно-релігійних, І. Оршанський визнавав важливість й економічних мотивів. На його думку, конкуренція ранньомодерної європейської буржуазії спочатку затиснула євреїв у вузькі торговельні та лихварські межі.

Під впливом мотиву конкуренції, закони набули неприхильного до євреїв вигляду. Ідею про одвічну роль євреїв як експлуататорів селянства він вважав міфічною. Фактично вперше в історіографії включив історико-правові аспекти історії євреїв в Російській імперії у широкий європейський контекст. І.Оршанський був першим українським історіографом хасидизму. Намагався дослідити причини та умови виникнення релігійного руху, який виник в 30-х роках XVІІІ ст. на ҐПоділлі і стрімко розповсюдився Україною та прикордонними країнами. Праці І. Орашанського мали значний вплив на історичні погляди найвидатнішого єврейського історика С. Дубнова, одеських авторів Михайла Моргуліса та Самуїла Пена.

Численні роботи Оршанського зібрані в таких збірках:

• «Дослідження з російського права» (тут вміщено велику біографію Оршанського; СПб, 1892);
• «Дослідження з російського права звичайного та шлюбного» (СПб, 1879);
• «Дослідження з російського права сімейного та спадкового» (СПб, 1877);
• «Російське законодавство про євреїв» (СПб, 1877).

Джерела

• Ландау А. Илья Григорьевич Оршанский // Еврейская библиотека. — Т. VI. — СПб, 1878. — С. 1—48. (рос.)
• Моргулис Э. И. Оршанский // Еврейская энциклопедия. — Т. 12. — СПб. 140—144. (рос.)
• Евреи в России. Историографические очерки. 2-я половина XIX века — ХХ век. — М. — Иерусалим, 1994. — С. 185. (рос.)