Оса (ЗРК)

«Оса» (індекс ГРАУ — 9К33, за класифікацією МО США і НАТО — SA-8 Gecko) — радянський зенітно-ракетний комплекс. Комплекс має забезпечувати протиповітряну оборону дивізійної ланки.

9K33 «Оса»
Тип	амфібія 6×6 зенітно ракетна система
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1971–нині
Історія виробництва
Розробник	Дослідницький інститут НІІ-20
Розроблено	1960—1972
Виготовлення	1970—1988[1]
Виготовлена кількість	1,200[2]
Варіанти	OSA-A, OSA-AK, OSA-AKM, OSA-M
Характеристики (OSA-AKM)
Вага	17.5 тон
Довжина	9.14 м
Ширина	2.75 м
Висота	4.20 м (зі складеною радіолокаційною щоглою)
5 солдатів
Головне озброєння	6 9М33, 9М33М1, 9М33М2 або 9М33М3 ракети
Двигун	дизель 5Д20Б-300Б 300
Дорожній просвіт	400 мм
Операційна дальність	500 км[3]
Швидкість	80 км/г 8 км/г (вплав)
Оса (ЗРК) у Вікісховищі

Бойова машина 9А33Б зенітно-ракетного комплексу 9К33 «Оса»

Розробка почалася 27 жовтня 1960 року, прийнятий на озброєння 4 жовтня 1971 року. Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9M33, модифікація «Оса-АК» має 6 ракет 9М33М2, а «Оса-АКМ» — 6 ракет 9М33М3. На кінець 2007 року був найчисельнішим в Росії комплексом військової ППО. На озброєнні більше 400 машин.^[4]

Модифікації

9К33-1Т «Оса-1Т»

Запропонована модернізація білоруською компанією «Тетраедр» передбачала комплекс заходів, які включали б, серед іншого, заміну бортової електроніки на цифрову. До основних відмінностей від базового комплексу відносять:^[5]

• нова система наведення ракети
• збільшена автоматизація роботи системи
• нова елементна база ЗРК

Цією ж компанією розроблено модернізований варіант цього зенітно-ракетного комплексу Т38 «Стилет», у якому замінено шасі та використовується нова зенітна ракета українського виробництва Т382^[5].

Варіант «Укррадарпроєкт»

Варіант модернізації комплексу розроблений українським підприємством «Укррадарпроект», зокрема заміна на нову елементну базу, що передбачає:^[5]

• заміну електронно-променевих трубок,
• радіоламп та лампи біжної хвилі,
• відикона та інших морально застарілих елементів,
• встановлення ПЗЗ матриці в двох діапазонах,
• доопрацьованої телевізійно-оптичної головки.

Також українська модернізація ЗРК «Оса» дозволяє отримувати зовнішні цілевказівки від зовнішнього командного пункту в радіусі 90 км та працювати в 4-х режимах віддаленості від зовнішнього командного пункту:^[5]

• 12 км
• 25 км
• 45 км
• до 90 км

Окрім того введено режим автоматичного ведення цілі у видимому та інфрачервоному діапазоні, а для протидії сучасним засобам радіоелектронного виявлення введено секторний режим (робота від 6 до 360 градусів) та режим мерехтіння, що дозволяє зменшувати час перебування в ефірі й фактично ймовірність бути виявленим супротивником^[5].

Ракета Т382 КБ «Луч»

Т382 — українська зенітна керована ракета (ЗКР) малої дальності, розроблена ДП "Державне Київське конструкторське бюро «Луч» для україно-білоруської модернізації ЗРК Оса — Т38 «Стилет». Існує лише у вигляді макету. Ракета має два ступені та здатна знищувати цілі на відстані від 1.5 до 20 км; для порівняння базова ракета 9М33 знищує цілі на вдвічі меншій максимальній відстані^[5].

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Докладніше: Війна на сході України

Комплекси «Оса» було використано у війні на сході України^[6].

12 жовтня 2018 року українськими засобами протиповітряної оборони було виявлено два безпілотні літальні апарати, які перетнули лінію розмежування і рухалися в напрямку Лисичанського нафтопереробного заводу. Обидва БПЛА були ідентифіковані як ударні й такі, що становлять загрозу життю та здоров'ю мирних мешканців. Було прийнято рішення на застосування засобів ППО. В результаті відбиття повітряної атаки один безпілотний літальний апарат противника було збито на висоті близько 2 км, другому вдалося повернутися на непідконтрольну територію. Уламки від ракети впали на території місцевої школи та біля Лисичанського заводу ГТВ. Дітей довелось терміново евакуювати, ніхто з цивільного населення не постраждав^[7][8].

Наступного дня в небі над Лисичанськом українським вертольотом вогневої підтримки Мі-24П було збито російський БПЛА «Орлан-10»^[9].

2 листопада 2024 року 412 окремий полк безпілотних систем «NEMESIS» (412 ОП БпС) уразили російський ЗРК «Оса» на Луганському напрямку^[10].

Громадянська війна в Сирії

Докладніше: Громадянська війна в Сирії

Один комплекс було захоплено озброєною опозицією. Ймовірно, з цього комплексу був збитий один вертоліт військ Асада.

Друга Карабаська війна

Докладніше: Друга Карабаська війна

Станом на кінець жовтня 2020 року вірменські військові втратили до 16 пускових установок ЗРК «Оса». Всі вони були уражені високоточними боєприпасами з ударних БПЛА Bayraktar TB2 та «дронів-камікадзе» IAI Harop. Окрім цих пускових установок, зафіксовано ураження і однієї транспортно-заряджальної машини зенітного ракетного комплексу «Оса»^[11].

Оскільки ці ЗРК стали одними з найбажаніших цілей для ударів із дронів Азербайджану, у Вірменії активно використовують і їх макети, аби опонент використовував дороговартісні боєприпаси не за призначенням^[11].

Оператори

•  Алжир
•  Ангола — 15 одиниць.
•  Вірменія
•  Азербайджан — Поліпшені до Оса-1Т.
•  Білорусь
•  Болгарія — 24 одиниці.
•  Куба
•  Еквадор
•  Грузія
•  Греція — 38 систем.
•  Північна Корея
•  Марокко
•  Індія — Оновлені ОСА-АК
•  Йорданія: Наприкінці вересня 2017 року, не знайшовши коштів на модернізацію ЗРК «Оса», армія Йорданії вирішила продати наявні у неї 52 комплекси. Перед цим розглядалася ймовірність проведення модернізації цих комплексів у Білорусі. Серед зацікавлених покупців була названа Україна^[5].
•  Росія
•  Україна

Восени 2021 року, на полігоні Ягорлик в рамках навчань «Об'єднані зусилля-2021» відбулись бойові стрільби підрозділів протиповітряної оборони Збройних Сил України. Для їх проведення були залучені ЗРК «Оса-АКМ» із складу частин ППО Сухопутних військ ЗС України.^[12]

Галерея

• 
  Український зенітний ракетний комплекс Оса під час тренувального маршу перед парадом на День незалежності, 22 серпня 2014 року, Київ, Україна.
• 
  На тренуваннях, 2021 рік
• 
  На тренуваннях, 2021 рік

Див. також

• FrankenSAM