Освальдо Валенті

Освальдо Валенті (італ. Osvaldo Valenti; 17 лютого 1906 — 30 квітня 1945) — італійський кіноактор.^[4] Валенті знявся в кількох успішних італійських фільмах кінця 1930-х і початку 1940-х років, таких як знамениті «Залізна корона» та «Вечеря блазня». З 1928 по 1945 рік він знявся у понад 50 фільмах. Він і його кохана Луїза Феріда були страчені партизанами в Мілані, Італія, через їх зв'язки з фашизмом. Їхня історія була описана у фільмі «Дика кров» 2008 року.

Освальдо Валенті
італ. Osvaldo Valenti
Народився	17 лютого 1906(1906-02-17)[1][2][3]  Константинополь, Османська імперія
Помер	30 квітня 1945(1945-04-30)[1][2][3] (39 років)  Мілан, Королівство Італія  ·вогнепальна рана
Поховання	головний цвинтар Міланаd
Країна	Королівство Італія
Діяльність	актор, кіноактор, кінорежисер
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	лейтенант
IMDb	ID 0884134
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Освальдо Валенті народився в Константинополі в Османській імперії, у родині сицилійського торговця килимами та заможної ліванки грецького походження.

У 1915 році родина виїхала з Туреччини до Італії, оселившись спочатку в Бергамо, а потім у Мілані. Він відвідував середню школу у Санкт-Галлені (Швейцарія) та Вюрцбурзі (Баварія), а згодом вступив на юридичний факультет Міланського католицького університету. ^[5]

Через два роки він покинув університет і поїхав жити спочатку до Парижа, а потім до Берліна, де дебютував як актор, виконавши роль другого плану в німецькій німій драмі «Угорська рапсодія» режисера Ганнса Шварца (1928).

На початку 1930-х він повернувся до Італії та працював з режисерами Маріо Боннардом («П'ять до нуля», 1932) та Амлето Палермі («Щасливе життя», 1933 та «Створіння ночі», 1934).

У 1935 році Валенті познайомився з відомим кінорежисером Алессандро Блазетті, який дав йому роль у комедійному фільмі «Графиня Пармська» (1937). Валенті зіграв роль Гі де ла Мотта у фільмі «Етторе Ф'єрамоска» Блазетті (1938), отримавши вдячність як критиків, так і публіки. Успіх фільму дозволив йому знятися в багатьох успішних фільмах і бути затребуваним багатьма провідними режисерами. У 1939 році під час роботи над «Пригодою Сальватора Рози» (1940) він познайомився з актрисою Луїзою Ферідою. У пари зав'язалися романтичні стосунки, у них народився син Кім, який помер через 4 дні після народження. ^[5]

Друга світова війна

Після падіння фашистського режиму в 1943 році Валенті приєднався до Республіки Сало і переїхав до Венеції разом зі своєю коханою Луїзою Феріда, відмовившись від контракту на два фільми, які знімалися в Іспанії на початку 1944 року.

Кінематографічна діяльність відновилася у Венеції на кіностудії Cinevillaggio, створеній міністром народної культури Італійської Соціальної Республіки Фернандо Меццасома. У 1944 році Валенті знявся у своєму останньому фільмі П'єро Баллеріні «Fatto di cronaca».

Потім Валенті та Феріда переїхали до Болоньї. У квітні 1944 року Освальдо приєднався, у званні лейтенанта, до Decima Flottiglia MAS, елітного загону десантників під керівництвом Юніо Валеріо Боргезе.^[5] Потім пара переїхала до Мілана. Під час визволення міста 25 квітня 1945 року вони були заарештовані учасниками італійського Опору і через 5 днів розстріляні без суду. Коли їх стратили, Феріда чекала ще одну дитину. Вони поховані на цвинтарі Cimitero Maggiore di Milano.

Часткова фільмографія

• Угорська рапсодія (нім. Ungarische Rhapsodie, 1928) – фенрих
• П'ять до нуля (італ. Cinque a zero, 1932) – Баренгі
• La signorina dell'autobus (1933) – Джакомо
• La fortuna di zanze (1933)
• Хлопчик (італ. Ragazzo, 1934) – злочинець
• Створіння ночі (італ. Creature della notte, 1934)
• Танець часу (італ. La danza delle lancette, 1936)
• Графиня Пармська (італ. La contessa di Parma, 1936) – герцог Фадда
• Королева Скала (італ. Regina della Scala, 1937)
• Mia moglie si diverte (1938) – Томмі Болден
• Етторе Ф'єрамоска (італ. Ettore Fieramosca, 1938) – Гі де ла Мотт
• La signora di Montecarlo (1938)
• Тисяча лір на місяць (італ. Mille lire al mese, 1939) – Габріеле Короді
• Вдова (італ. La vedova, 1939) – художниця Падуя
• Венеційський пекар (італ. Il fornaretto di Venezia, 1939) – Альвізе Дуодо
• Безумство (італ. Frenesia, 1939) – Сігфрідо
• Ураган у тропіках (італ. Uragano ai tropici, 1939) – лейтенант Регуеро
• Пригоди Сальватора Рози (Un'avventura di Salvator Rosa, 1939) – Ламберто д'Арко
• Una lampada alla finestra (1940) – Дік
• Fanfulla da Lodi (1940) – Франко ді Генова
• Любовна пастка (італ. Trappola d'amore, 1940) – граф Бразей
• Антоніо Меуччі (італ. Antonio Meucci, 1940) – Джузеппе Гарібальді Джоване
• Поза межами кохання (італ. Oltre l'amore, 1940) – Лівіо Сабеллі
• Покинутий (італ. Abbandono, 1940) – Леонард
• Боккаччо (італ. Boccaccio, 1940) – Берто
• La leggenda azzurra (1940) – L'ufficiale straniero
• Забудькувата тітка (італ. La zia smemorata, 1940) – Паоло Равеллі
• Капітан Фракасса (італ. Capitan Fracassa, 1940) – герцог Руджеро Валломброза
• I pirate del golfo (1940)
• Ідилія в Будапешті (італ. Idillio a Budapest, 1941) – Шандор
• «Джуліано Медічі» (1941) – Франческіно де Пацці
• Король Англії не заплатить (італ. Il re d'Inghilterra non paga, 1941) – Другий Антелесі
• Залізна корона (італ. La corona di ferro, 1941) – Еріберто
• Беатріче Ченчі (італ. Beatrice Cenci, 1941) – Джакомо Ченчі
• «Дон Буонапарте» (1941) – Мазо
• Маска Чезаре Борджіа (італ. La maschera di Cesare Borgia, 1941) – Чезаре Борджіа
• Таємний коханець (італ. L'amante segreta, 1941) – Валентині
• Перше кохання (італ. Primo amore, 1941) – Джованніно Каф'єро
• Il vetturale del San Gottardo (1941) – Мортенс
• La sonnambula (1941) – Il conte Osvaldo Merola
• Sancta Maria (1942) – Джек
• Вечеря блазня (італ. La cena delle beffe, 1942) – Джаннетто Малеспіні
• Дві сироти (італ. Le due orfanelle, 1942) – П’єтро
• Спляча красуня (італ. La bella addormentata, 1942) – Дон Вінченцо Карамандола
• Orizzonte di sangue (1942) – Аліосія
• Федора (італ. Fedora, 1942) – Владимиро Яріскіне
• Луїза Санфеліче (італ. Luisa Sanfelice, 1942) – Нельсон
• Piazza San Sepolcro (1942) – Наполеон да Джоване
• Лицарі пустелі (італ. I cavalieri del deserto, 1942) – капітан Серра
• Останні флібустьєри (італ. Gli ultimi filibustieri, 1943) – Рамон де ла Сьєрра
• Долина диявола (італ. La valle del diavolo, 1943) – барон Рідер
• Гарлем (італ. Harlem, 1943) – Кріс Шерман
• Енріко IV (італ. Enrico IV, 1943) – гурцог Енріко Ді Ноллі / Енріко IV
• Корчмар (італ. La locandiera, 1944) – лицар Ріпафратта
• Fatto di cronaca (1945) — П'єро Баллеріні