Оскар Шверк

Оскар Шверк (нім. Oskar Schwerk; 16 липня 1869, Гюнерн — 14 листопада 1950) — німецький офіцер, штандартенфюрер СА, обергрупенфюрер СС і генерал-майор запасу вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Оскар Шверк
нім. Oskar Schwerk
Народився	16 липня 1869(1869-07-16)  Сілезія
Помер	14 листопада 1950(1950-11-14) (81 рік)
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СС і СА
Військове звання	Генерал-майор запасу  Обергруппенфюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Столітня медаль Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Застібка до Залізного хреста 2-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син пастора. 15 жовтня 1887 року вступив в Прусську армію. З 1912 року — ад'ютант при штабі 2 піхотної дивізії. З 1914 року — командир 62-го піхотного полку (3-й Верхньосілезький). З 11 листопада 1914 по 13 квітня 1917 року — командир 51-го піхотного полку (4-й Нижньосілезький). В 1917-18 роках — інспектор з утримання військовополонених. З 24 грудня 1918 року — інспектор ландверу в Бреслау. 31 січня 1920 року вийшов у відставку. 13 вересня 1936 року вступив у СС (квиток № 276825), в травні 1937 року — в НСДАП (квиток №5 420 196). З 1937 року — регіональний лідер Німецького союзу ветеранів в Сілезії. З 1 грудня 1937 року переданий в розпорядження Штабу рейхсфюрера СС, 9 листопада 1944 року був зарахований в Штаб. Учасник Польської кампанії. З вересня 1943 по травень 1945 року — уповноважений гауляйтера Нижньої Сілезії з єдиної орієнтації ветеранських товариств.

Звання

• Фанен-юнкер (15 жовтня 1887)
• Другий лейтенант (15 січня 1889)
• Перший лейтенант (1 вересня 1896)
• Гауптман (12 вересня 1902)
• Майор (21 лютого 1911)
• Оберстлейтенант (27 січня 1916)
• Оберст (15 липня 1918)
• Штандартенфюрер СС (13 вересня 1936)
• Оберфюрер СС (20 квітня 1937)
• Бригадефюрер СС (20 квітня 1939)
• Генерал-майор запасу (27 серпня 1939) — підвищений як герой Першої світової війни з нагоди 25-ї річниці Таннерберзької битви.
• Групенфюрер СС (9 листопада 1942)
• Обергрупенфюрер СС (16 липня 1944)

Нагороди

• Столітня медаль
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Pour le Mérite з дубовим листям
  • орден (№4848; 21 вересня 1916)
  • дубове листя (№183; 2 травня 1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Кільце «Мертва голова»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС (22 квітня 1937)
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами
  • 1-го класу з мечами (16 липня 1944)

Література

• Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
• Hanns Möller: Geschichte der Ritter des Ordens pour le mérite im Weltkrieg. Band II: M–Z. Verlag Bernard & Graefe, Berlin 1935, S. 318–320.
• Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweig: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkrieges. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 290–292.
• Rüdiger Graf von der Goltz: Deutschlands Köpfe der Gegenwart über Deutschlands Zukunft, Eigenbrödler Verlag, 1928