Оссовський Олександр В'ячеславович

Оссовський Олександр В'ячеславович (19 [31] березня 1871, Кишинів — 31 липня 1957, Ленінград) — російський і радянський музикознавець і музичний критик, учень М. А. Римського-Корсакова, друг і колега О. К. Глазунова, О. І. Зілоті та С. В. Рахманінова.

Оссовський Олександр В'ячеславович
рос. Александр Оссовский
Народився	19 (31) березня 1871 або 31 березня 1871(1871-03-31)[1]  Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Помер	31 липня 1957(1957-07-31)[2] (86 років)  Ленінград, РРФСР, СРСР[2]
Поховання	Літераторські мостки
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	музикознавець, теоретик музики, музичний критик, композитор, музичний педагог
Галузь	музикознавство[3], музика[3], музична критика[3] і музична освіта[3]
Alma mater	МДУ
Науковий ступінь	доктор мистецтвознавства[d]
Відомі учні	Шостакович Дмитро Дмитрович
Знання мов	російська[4][3]
Членство	Академія наук СРСР
Нагороди

Належить до плеяди великих діячів музичного мистецтва. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1938), доктор мистецтвознавства (1943), член-кореспондент АН СРСР (1943). Член ВКП (б) з 1945 року.

Закінчив юридичний факультет Московського університету (1893). Після закінчення університету служив в Міністерстві юстиції в Санкт-Петербурзі.

У 1896–1898 роках навчався в Петербурзькій консерваторії; в 1900–1902 роках займався композицією у М. А. Римського-Корсакова. Відвідуючи музичні «середовища» Корсакова і тісно співпрацюючи з членами так званого «Біляївського гуртка», Оссовський подружився з багатьма видатними музикантами, брав участь у програмах концертів О. І. Зілоті. Починаючи з 1894 року, Оссовський заявив про себе як талановитий, неординарний і плідний музичний критик і музикознавець: дебютував в «Російської музичної газеті» і журналі «Артист»; друкувався в «Известиях С.-Петербургского общества музыкальных собраний», газеті «Слово», журналі «Аполлон».

Оссовський відомий як глибокий дослідник російської музичної естетики XVIII століття, творчості М. І. Глінки, О. К. Глазунова, М. А. Римського-Корсакова. Одним з перших в Росії висвітлив творчість Й. С. Баха, А. Вівальді, А. Кореллі, Ж. Ф. Рамо, також опублікував ряд статей про музику Вагнера в Росії і інші музично-критичні статті. Серед музичних творів Оссовського — романси і перекладання творів Берліоза і Гуно.