Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Остання сповідь

фільм 2006 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

«Остання сповідь» (рос. «Последняя исповедь») — російський чотирисерійний телевізійний художній фільм режисера Сергія Ляліна, знятий у 2006 році. Присвячений діяльності підпільної антинацистської організації «Молода гвардія», що діяла у роки німецько-радянської війни в окупованому місті Краснодон Ворошиловградської області Української РСР (нині — Сорокине Луганської області України).

Коротка інформація Остання сповідь, рос. «Последняя исповедь» ...
Remove ads

Сюжет

Узагальнити
Перспектива

Фільм «Остання сповідь» розповідає про підпільну молодіжну комсомольську організацію «Молода гвардія», яка здійснювала свою діяльність з вересня 1942 року по січень 1943 року в окупованому німецько-нацистськими загарбниками місті Краснодон. Подвиг героїв Олега Кошового, Любові Шевцової, Уляни Громової, Сергія Тюленіна, Івана Земнухова та багатьох інших учасників творці фільму доповнили релігійними мотивами, втіленими у вигаданому образі Альоші-мовчуна. Також з-поміж дійових осіб фільму зникли такі учасники подій, що реально існували, керівники організації Іван Туркенич і Віктор Третьякевич, а також ряд героїв, описаних у романі Олександра Фадєєва «Молода гвардія», наприклад, підпільник Шульга.

Вперше в художньому творі показано персону головного негативного героя — реально існуючого керівника німецької жандармерії Краснодонського округу Ернста-Еміля Ренатуса, в чиї безпосередні обов'язки входила боротьба з партизанами й підпіллям в окрузі (у книзі Олександра Фадєєва згадки про нього немає зовсім, як у художньому фільмі 1948 року «Молода гвардія» режисера Сергія Герасимова). Всупереч факту, що він помер у радянському таборі у квітні 1950 року, за сюжетом фільму йому вдалося втекти та через багато років він повертається на місце злочину в Краснодон, щоб вдатися до спогадів про минуле.

Remove ads

Акторський склад

  • Іван Вікулов — Олег Кошовий
  • Анастасія ПанінаЛюбов Шевцова
  • Ельдар Лебедєв — Сергій Тюленін
  • Валерія Каленнікова — Уляна Громова
  • Тимур Орагвелідзе — Жора Арутюнянц
  • Людмила Колесникова — Валя Борць
  • Єва Авдєєва — Ніна Іванцова
  • Катерина Виноградова — Оля Іванцова
  • Сергій Лактюнькін — Іван Земнухов
  • Павло Хрульов — Сергій Левашов
  • Антон Феоктистов — Євген Мошков
  • Володимир Корєнєв — генерал вермахту
  • Олександр Тютін — Ернст-Еміль Ренатус, майор СС, керівник жандармерії
  • Олексій Артамонов — Хельмут
  • Володимир Терещенко — Фогель, єфрейтор вермахту
  • Юрій Назаров — Чижов, командир Червоної армії
  • Анатолій Котенєв — Рикін, поліцай
  • Денис Карасьов — Платон, поліцай
  • Марія Бушмельова — сестра Івана Земнухова
  • Наталія Долгушина — сестра Олега Кошового
  • Світлана Іванова — Надія Тюленіна
  • Валентина Ананіїна — баба Маруся
  • Олександр Вешніков — дід Клави
  • Світлана Копилова — мати Сергія Тюленіна
  • Наталія Савченко — Матрона Савеліївна Громова, мати Уляни Громової
  • Марина Фьодорова — мати Іванцових
  • Ніна Дульцева — мати Жори Арутюнянца
  • Софія Сотничевська — Наталія Петрівна Сергеєва, бабуся Люби Шевцової
  • Лариса Маслова — офіцерка гестапо
Remove ads

Нагороди

  • 2007 — перше місце в конкурсі телевізійних фільмів II Міжнародного кінофестивалю сімейних та дитячих фільмів «Вірне серце» (Москва) — «За яскраве втілення військово-патріотичної теми».

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads