Остапенко Олександр Петрович

Остапенко Олександр Петрович (1854, місто Зіньків Полтавської губернії — після 1912) — ветеринар, медик, громадський діяч.

Остапенко Олександр Петрович
Народився	1854  Зіньків, Зіньківський повіт, Полтавська губернія, Малоросійське генерал-губернаторство, Російська імперія
Діяльність	лікар
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Остапенко.

Життєпис

Дисертації — «Запліднення у світі тварин», «Озон по відношенню до організму тварин» (1876); автор інших наукових праць з ветеринарії, перекладав із французької посібники по ветеринарії. У Харківському ветеринарному інституті отримав спеціальність лікаря-ветеринара з відзнакою, потім — приват-доцент, магістр ветеринарних наук, доцент інституту, екстраординарний і ординарний професор, заслужений професор. Читав курс акушерства. Засновник кафедри паталогічної анатомії^[1] та мікробіології^[2].

Із 1892 року, за пропозицією Харківського міського правління, — завідувач ветеринарної частини боєнь.

З 1904-1909 роки директор Харківського ветеринарного інституту^[2].

Після закінчення курсу на медичному факультеті Харківського університету здобув спеціальність лікаря (повітовий лікар). Тричі був обраний гласним Харківської міської думи, голова і член багатьох підготовчих і виконавчих комісій.