Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Острівець (Тернопільський район)
село у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Остріве́ць — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 адміністративний центр Острівецької сільської ради, якій були підпорядковні села Гумниська і Застіноче.
Розташоване на правому березі річки Серет
Населення — 420 осіб (2001).
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1471 року.
У 1772 році село ввійшло в склад Імперії Габсбургів (з 1804 року Австрійської імперії, з 1867 — Австро-Угорщини).
На початку свого існування це було невеличке поселення. Воно часто потерпало від турецько-татарських нападів. У 1557 році польський король Сигізмунд II заснував тут фільварки, у які забирає найкращі землі і луки, що раніше належали селянам.
На початку XX століття в селі з'явилася 4-х класова школа з українською мовою навчання. У селі діяло товариство «Просвіта», організаторами якої були о. Платон Карпінський і О. Побережний — колишній вояк УСС. В селі також був церковний хор, яким керував Ізидор Луковський.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.
1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшла до нової сільської гміни Трембовля (Теребовлянський повіт Тернопільського воєводства)[1].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[3].
Remove ads
Символіка
Затверджені 12 жовтня 2015 р. рішенням сесії сільської ради[4].
Автор — Андрій Гречило.
Герб
Щит перетятий; у верхньому срібному полі — зелений лавровий вінок, у якому пурпуровий лапчастий хрест; у нижньому синьому — золотий короп на срібній сітці. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною.
Зелений лавровий вінок та пурпуровий хрест уособлюють славетних земляків, діячів у галузі культури та духовності — письменників, поетів, єпископів (уродженцями Острівця також були письменник В.Гжицький, поет Р.Карпінський, торонтонський єпископ І.Борецький). Синє поле означає річку Серет, яка протікає через село, а сітка і риба риболовецькі промисли. Окрім того лазурове та срібне поля підкреслюють назву села, отриману завдяки специфічному географічному розташуванню.
Прапор
Квадратне полотнище складається з двох горизонтальних рівношироких смуг — верхньої білої і нижньої синьої; на білій смузі — зелений лавровий вінок, у якому пурпуровий лапчастий хрест, на синій — жовтий короп на білій сітці.
Remove ads
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610853, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 283 виборці, явка 65,37%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 30,60%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,75%, за «Голос» — 14,21%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Олег Вітвіцький (Голос) — 40,91%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 16,48%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 13,64%[6].
Пам'ятки
- дві церкви святого Димитрія (1840, зберігається ікона Пресвятої Матері Божої з немовлям, поч. ХХ ст., двостороння, з с. Яблінок, ПЦУ; 1893, колишній костел, кам'яна, УГКЦ)
- капличка
- насипана символічна могила Борцям за волю України
- встановлено меморіальну таблицю на будинку, де народилися В. та С. Ґжицькі, є кімната-музей В. Ґжицького
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні встановлений у 1971 р.
- Пам'ятний знак на славу Божу
Щойновиявлена пам'ятка історії. Розташований біля бібліотеки.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (1909 р.).
Хрест — 0,6 м, постамент: верхня частина — 0,8х0,6х0,1 м, нижня частина — 1х1,2х0,7 м, цоколь — 1,4х0,9х0,8 м, площа — 0,0007 га.[7]
Remove ads
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
У 1995 році в приміщенні місцевої школи створено кімнату-музей В. Ґжицького[8].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Поширені прізвища
Войнаровський, Гумницький, Луковський, Сіканович[10].
Відомі люди
Народилися
- релігійний діяч Ісидор Борецький,
- вчений у галузі екології, громадський діяч Я. Гумницький,
- поет, перекладач, інженер, громадський діяч Р. Карпінський,
- поет, перекладач, публіцист Володимир Ґжицький,
- біохімік Степан Ґжицький, брат Вололодимира,
- поет, громадський діяч Роман Лубківський (1941-2015).
Працювали
- о. Карпінський Платон — парох села, помер також тут.[11]
Галерея
- Церква Святого Димитрія (1840р. ПЦУ)
- Церква Святого Димитрія (1893р. УГКЦ)
- Каплиця Святого Димитрія (УГКЦ)
- Будинок, в якому народився письменник Володимир Гжицький.
- Центральна вулиця
- Пам'ятний знак на славу Божу
- Символічна могила Борцям за волю України

Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads