Кінг-Вільям

Кінг-Вільям, або Острів Короля Вільяма (англ. King William Island; фр. Île du Roi-Guillaume; раніше: Земля короля Вільгельма (King William Land); інук. Qikiqtaq^[1]) — острів у Північному Льодовитому океані в складі Канадського Арктичного архіпелагу. П'ятнадцятий за розмірами острів у Канаді і шістдесят дев'ятий у світі.

Кінг-Вільям
англ. King William Island
Острів Короля Вільяма. Знімок з космосу
Карта Острів в Канадському Арктичному архіпелазі
Острів в Канадському Арктичному архіпелазі
Названий на честь	Вільгельм IV
Географія
68°58′ пн. ш. 97°14′ зх. д.
Континент	Північна Америка
Місцерозташування	Північний Льодовитий океан Канадський Арктичний архіпелаг
Акваторія	Північний Льодовитий океан
Група островів	Канадський Арктичний архіпелаг
Площа	31 042  км²
Довжина	175 км
Найвища точка	137 м
Країна
Канада
Регіон	НУ
Адм. одиниця	Нунавут
Населення	1 064 чоловік
Відкрито	1830
Кінг-Вільям Кінг-Вільям (Канада)
Кінг-Вільям у Вікісховищі

Має площу 31 042 км², і належить території Канади Нунавут.

У 1830 на острів прибув англієць Джеймс Кларк Росс: він став першим європейцем-дослідником, що висадився на острів Короля Вільяма, який був названий на честь короля Вільяма IV правлячого монарха Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії; тоді Росс вважав, що це півострів^[2][3]. Деякі джерела приписують назву землі його дядькові Джону Россу^[4]. У 1834 Джордж Бак, ще один дослідник Арктики, спостерігав за її південним узбережжям із затоки Чантрей^[en] і зрештою визнав її островом.

Див. також

• Вікторія (протока)