Острів (Тернопільський район)

О́стрів —село в Україні, у Великоберезовицькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, південне передмістя Тернополя (7 км від центру міста). До 2020 року адміністративний центр Острівської сільської ради.

Коротка інформація село Острів, Основні дані ...

село Острів
Вулиця Шкільна в Острові Вулиця Шкільна в Острові
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Великоберезовицька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040070100039120
Основні дані
Засноване	1431
Перша згадка	1431 (594 роки)
Колишня назва	Острів
Населення	2000 +
Територія	3.550 км²
Густота населення	486.2 осіб/км²
Поштовий індекс	47728
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°29′15″ пн. ш. 25°34′51″ сх. д.
Водойми	Серет, Довжанка
Найближча залізнична станція	Березовиця-Острів


Місцева влада
Адреса ради	47724, Тернопільська область, Тернопільський район, селище Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26
Староста	Хомяк Богдан Андрійович
Карта
Острів
Острів
Мапа

Острів у Вікісховищі

Населення — 1732

Remove ads

Історія

Узагальнити

Перспектива

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1431 року як власність Грицька Кердейовича.

У 1581 році згадане як містечко — власність Миколая Баворовського. Дідич — військовик, командував обороною замку в містечку під час нападу татар.^[1]

На початку XIX ст. пожежа знищила всі будівлі.

У другій половині ХІХ ст. — село у складі Тернопільського повіту Галичини. Згадується краєзнавцем А.Шнайдером у списку «підупалих містечок». Мало власну символіку — печатку з зображенням двох кіс, поставлених вертикально, і написом "GMINA OSTROW" (Центральний державний історичний архів України у Львові. — Ф. 178. — Опис 2. — Спр. 2482. — Арк. 29).

У 1915 під час Першої світової війни в палаці сім'ї графів Баворовських розташовувався штаб 11-ї Армії Південно-Західного фронту. При відступі російських військ влітку 1917 палац було зруйновано.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.

У 1939 році в селі проживало 673 особи, з них 425 поляків (63,2%) та 248 українців (36,8%).

Восени 1944 р. було організовано Острівський СКВ (Самооборонні Кущові Відділи). Командиром сільського куща – боївки, було призначено бійця УПА із розформованої Тернопільської сотні “Буйні” Михайла Качуровського (“Пугач”).

10 вересня 2015 року мешканці села перекрили автомагістраль поблизу села (на перехресті «Острів-мясокомбінат») на знак протесту проти «дерибану» земельних ділянок, який виник у селі^[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великоберезовицької селищної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району^[4].

Remove ads

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1591 особа, з яких 745 чоловіків та 846 жінок^[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1721 особа^[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Більше інформації Мова, Відсоток ...

Мова	Відсоток
українська	99,80 %
російська	0,20 %

Соціальна сфера

Діють ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, музична школа, народний хор «Журавка», танцювальний колектив «Острівчаночка», кімната-музей Василя Ярмуша, фермерське господарство, цегельний завод, дзеркальний, ковбасний і паркетний цехи, торговельний заклади, супермаркет.

Також на території села розташовані: ВАТ «Тернопільський м'ясокомбінат», ДП «Тернопільський державний завод по виробництву МКБ Ветсанзавод», Тернопільський завод швидкозаморожених продуктів ТОВ «СІМ-СІМ», філія «Тернопільський доркомплект» та ще близько вісімдесяти підприємств.^[8]

Діє футбольна команда «ФК Острів». Сільські діти беруть участь у ансамблі «Диво-струни».

Транспортне сполучення

Поблизу села розташована вузлова залізнична станція Березовиця-Острів, відкрита в 1896.

У село на вул. Шкільну регулярно курсує міський маршрут № 5 із села до вул. Лучаківського (мікрорайон «Дружба»).

Також через Острів проходить маршрутне таксі Тернопіль — Буцнів.

Пам'ятки

Церква

Є церква святого Архістратига Михаїла (1878 р., мурована, розписав Корнило Устиянович, відреставрована, у селі діє духовий оркестр, як і у 1930-ті роки, капличка Божої Матері (з «фігурами» Божої Матері та Ісуса Христа) над джерелом, яке в народі називають цілющим; 2003 р. розпочато будівництво церкви св. Софії Премудрості Божої та мучеників-ісповідників.

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, меморіальну табличку Миронові Кордубі (1996 р., скульптори Я. Любий, Олександр Маляр, Дмитро Пилип'як), насипано символічну могилу УСС (1995 р.).

Джерело

Докладніше: Острівське джерело

В Острові є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Острівське джерело», розташоване неподалік річки Серет. Вода у джерелі є однією із найчистіших у Тернопільській області і містить багато іонів срібла.

Remove ads

Сьогодення

Протягом останніх 10 років село активно розбудовується сучасними будинками в районі вул. Шкільної.

Взимку 2012 року в Острові проведено реконструкцію повітряних ліній електропередач з використанням самоутримних ізольованих проводів напругою до 1 кВ, також замінені на нові усі трансформаторні підстанції й електроопори. Усі вулиці села освітлені.

В Острові є оптоволоконні мережі високошвидкісного інтернету.

Remove ads

Відомі люди

Народилися

Дмитро Підручний - український біатлоніст, чемпіон світу, чемпіон та призер Зимової універсіади, призер чемпіонатів Європи з біатлону, учасник та призер етапів кубка світу з біатлону. Учасник збірної України з біатлону на Зимових Олімпійських іграх у Сочі в 2014 році та на Зимових Олімпійських іграх у Пхьонхані в 2018 році.
Богдан Антків (1915–1998) — музичний діяч, батько Зиновія-Богдана Антківа та брат Михайла Антківа
Зиновій-Богдан Антків (1942–2009) — диригент Державної академічної чоловічої хорової капели України ім. Ревуцького, народний артист України, син Анткова Богдана Михайловича,
Борис Гуменюк (*1965) — український поет,
Осип Волинець (*1917) — громадський діяч,
Григорій Дзюбановський (1893 — рік смерті невідомий) — промисловець,
Мирон Кордуба (1876–1947) — історик, літературознавець, письменник,
Василь Ярмуш (1940–1976) — поет, прозаїк.
Єжи Баворовський (1870–1933, Львів) — граф, польський парламентар, дідич, почесний громадянин міст Теребовля, Будзанів, похований у Боложинові^[9].