Отто Вюнше

Отто Вюнше (нім. Otto Wünsche; 28 вересня 1884, Дуйсбург — 23 березня 1919, Кіль) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант кайзерліхмаріне. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Отто Вюнше
Народився	28 вересня 1884(1884-09-28)  Дуйсбург, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Прусське королівство, Німецька імперія
Помер	29 березня 1919(1919-03-29) (34 роки)  Кіль, Шлезвіг-Гольштейн, Вільна держава Пруссія
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Військово-морська академія Мюрвікаd
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	капітан-лейтенант
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

1 квітня 1902 року вступив на флот. 1 жовтня 1913 року переведений в підводний флот. Після проходження підготовки 9 травня 1913 року призначений командиром підводного човна SM U-25. Учасник Першої світової війни. З 22 вересня 1915 по 15 вересня 1917 року — командир SM U-70, з 14 жовтня 1917 по 12 січня 1918 року — SM U-97, з 7 жовтня по 11 листопада 1918 року — SM U-126.

Всього за час бойових дій потопив 76 транспортних кораблів загальною водотоннажністю 152 340 тонн і британський шлюп (1290 тонн), а також пошкодив 6 транспортних кораблів (25 317 тонн).

Після війни захворів і 23 листопада 1918 року взяв відпустку. Був знайдений мертвим в порту Кіля, причини смерті не були встановлені. Похований на Північному цвинтарі Кіля.

Звання

• Морський кадет (1 квітня 1902)
• Фенріх-цур-зее (11 квітня 1903)
• Лейтенант-цур-зее (29 вересня 1905)
• Оберлейтенант-цур-зее (30 березня 1908)
• Капітан-лейтенант (15 листопада 1913)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (14 травня 1917)
• Pour le Mérite (20 грудня 1917)

Вшанування пам'яті

В 1940 році на честь Вюнше була названа плавуча база підводних човнів крігсмаріне.

Література

• Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 568–569
• Dieter Hartwig: Marinegeschichte auf dem Kieler Nordfriedhof. Ludwig, Kiel 202 (Sonderveröffentlichung der Gesellschaft für Kieler Stadtgeschichte; 97), ISBN 978-3-86935-416-3, S. 234–236.

Посилання

• Вюнше на сайті uboat.net