Отто Десслох

Отто Десслох (нім. Otto Deßloch; нар. 11 червня 1889, Бамберг, Баварія — пом. 13 травня 1977, Мюнхен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Люфтваффе (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1944).

Отто Десслох
Otto Deßloch
Народження	11 червня 1889(1889-06-11) Бамберг, Баварське королівство
Смерть	13 травня 1977(1977-05-13) (87 років) Мюнхен, Західна Німеччина
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Люфтваффе
Рід військ	повітряні сили
Роки служби	1910—1945
Звання	Генерал-полковник
Командування	155-та бомбардувальна ескадра 6-та авіаційна дивізія 1-й корпус ППО 4-й повітряний флот 3-й повітряний флот 6-й повітряний флот
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Орден «Доблесний авіатор» Почесний кубок для переможця у повітряному бою Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами Почесний Кубок Люфтваффе

Біографія

Учасник Першої світової війни, льотчик-винищувач. 13 жовтня 1916 року здійснив вимушену посадку на території Швейцарії і був інтернований, у січні 1917 року звільнений. У квітні—вересні 1919 року командував добровольчим авіаційним батальйоном «Десслох» у складі фрайкору фон Еппа. Учасник боїв з комуністами в Баварії.

Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З квітня 1926 по лютий 1927 року проходив навчання на секретних авіакурсах в Берліні та в СРСР. Зі створенням таємних ВПС 1 грудня 1933 року призначений начальником льотної школи і авіабази в Котбусі. З 1 квітня 1935 року — начальник авіаційних шкіл люфтваффе. З 1 жовтня 1935 року — командир 155-ї авіагрупи (Ансбах), з 12 березня 1936 року — 155-ї, з 1 жовтня 1936 року — 158-ї бомбардувальної ескадри. З 1 лютого 1939 року — командир 6-ї авіаційної дивізії (до 1 квітня 1939 року — 32-га авіаційна дивізія) у Франкфурті-на-Майні.

В кінці Польської кампанії 3 жовтня 1939 року призначений командиром 2-го зеніного корпусу, яким командував під час Французької і Східної кампаній. Одночасно з 25 листопада 1942 по 13 вересня 1943 року очолював командування ВПС «Кавказ», а в лютому — березні 1943 року — «Кубань». З 26 березня по 3 вересня 1943 року — начальник штабу 4-го повітряного флоту, 4 вересня очолив цей флот. Найбільшого успіху досягнув у 1944 році у боях під Тернополем при підтримці групи армій «Південь». З 23 серпня 1944 року — командувач 3-м, з 22 бересня 1944 року — 4-м повітряним флотом (з 21 квітня 1945 року — 4- командування ВПС). Діяв на Балканах, в Угорщині і Словаччині. З 27 квітня 1945 року — командувач 6-м повітряним флотом.

8 травня 1945 року здався у полон англо-американським військам. Звільнений в 1948 році.

Нагороди

Військова кар'єра

• 3 березня 1911 — фенрих
• 28 жовтня 1912 — лейтенант
• 16 березня 1916 — оберлейтенант
• 1 липня 1921 — гауптман
• 1 червня 1932 — майор
• 1 жовтня 1934 — оберстлейтенант
• 1 квітня 1936 — оберст
• 1 січня 1939 — генерал-майор
• 19 липня 1940 — генерал-лейтенант
• 1 січня 1942 — генерал авіації
• 1 березня 1944 — генерал-полковник

• Медаль принца-регента Луїтпольда (Баварське королівство)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (20 серпня 1914)
  • 1-го класу (29 вересня 1915)
• Почесний кубок для переможця у повітряному бою
• Нагрудний знак спостерігача (Баварія) (1 лютого 1915)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною
  • орден з мечами (19 квітня 1915)
  • орден з короною і мечами (9 листопада 1917)
• Нагрудний знак пілота (Баварія) (8 серпня 1916)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (15 травня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класів (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (13 травня 1940)
  • 1-го класу (24 травня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (№ 74; 24 червня 1940)
  • Дубове листя (№ 470; 10 травня 1944)
• Почесний Кубок Люфтваффе
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Нагрудний знак пілота (Румунія)
• Орден «Доблесний авіатор», командорський хрест (Румунія)
• 4 рази відзначений у щоденній доповіді «Вермахтберіхт»

Див. також

• Губерт Вайзе
• Ульріх Грауерт
• Курт Штудент
• Гюнтер Рюдель
• Альфред Келлер

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — С. 304 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

• Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5
• Mitcham, Samuel W. Jr. (2007). Retreat to the Reich. Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3384-7.
• Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.

Посилання

• Generaloberst Otto Deßloch. на geocities.com. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 липня 2012.(англ.)
• 470. Eichenlaubträger Otto Deßloch. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 липня 2012. (нім.)
• Deßloch, Otto. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 липня 2012. (нім.)
• Dessloch, Otto