Отто фон Штюльпнагель

Отто Едвін фон Штюльпнагель (нім. Otto Edwin von Stülpnagel; 16 червня 1878, Берлін — 6 лютого 1948, Париж) — німецький офіцер і військовий історик, генерал піхоти вермахту.

Отто фон Штюльпнагель
нім. Otto Edwin von Stülpnagel
Штюльпнагель (праворуч) і Вальтер фон Браухіч в Парижі.
Народився	16 червня 1878(1878-06-16)[1]  Берлін, Німецька імперія[1]
Помер	6 лютого 1948(1948-02-06)[1] (69 років)  Cherche-Midi prisond, Париж або Берлін, Німеччина[1]  ·повішення
Поховання	Ер
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер, військовослужбовець, солдат
Знання мов	німецька
Заклад	повітряні сили
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	1898 — 1942
Посада	Q1934893?, майор, Generalleutnantd і генерал від інфантерії
Військове звання	Генерал авіації  генерал від інфантерії
Рід	Stülpnageld
Батько	Hermann von Stülpnageld
Родичі	Otto Sohred і Карл-Хайнрих фон Штюльпнагель
Брати, сестри	Едвін фон Штюльпнагель
Нагороди	Столітня медаль Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг) Орден Грифона (Мекленбург) Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Орден Альберта Ведмедя (Ангальт) Ганзейський хрест (Гамбург) Ганзейський хрест (Бремен) Ганзейський хрест (Любек) Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія) Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штюльпнагель.

Біографія

Отто фон Штюльпнагель народився в сім'ї прусського оберста Отто фон Штюльпнагеля (1822—1899) та Іди Міхаеліс (1856—1909): його старшим братом був генерал піхоти Едвін фон Штюльпнагель (1876—1933). Отто навчався в Прусській військовій академії і в 1909 році приєднався до Німецького генерального штабу. Під час Першої світової війни він служив офіцером генштабу в цілому ряді штабів.

Після закінчення війни, в 1921 році був призначений начальником Департаменту міжнародного права при Миротворчій комісії. На даній посаді він опублікував численні роботи і есе, в яких виступав проти звинувачень Німецької імперії у військових злочинах з боку Антанти. У 1925 році він був переведений в штаб 14-го піхотного полку; в наступному році він був направлений в якості представника рейхсверу на Женевську конференцію з роззброєння.

На початку 1927 року Штюльпнагель прибув в 7-й прусський піхотний полк, де пройшов ценз командування полком; на початку 1929 року він був переведений до Берліна і був призначений інспектором транспортних сил при міністерстві оборони. Вийшов у відставку в кінці березня 1931 року. Після приходу до влади в Німеччині націонал-соціалістів, в 1934 році, Штюльпнагель, який будучи молодим офіцером проходив навчання на пілота, заснував на замовлення Міністерства авіації військово-повітряну школу Берлін-Гатов; в наступному році він став організатором Військово-повітряної академії. 1 жовтня 1935 року перейшов у люфтваффе, ставши першим командиром академії.

На початку Другої світової війни Штюльпнагель був мобілізований: 25 жовтня 1940 року він був призначений військовим командиром окупованої Франції. У середині травня 1941 року на підконтрольній йому території було страчено 3700 євреїв. 17 грудня 1941 року наклав на французьких євреїв «штраф» в розмірі одного мільярда франків, який повинен був бути виплачений в розстрочку. Нарешті, за його наказом були розстріляні загалом 98 заручників в Нанті і Шатобріані. Був остаточно звільнений зі служби в серпні 1942 року; після війни був заарештований і в 1946 році доставлений до Франції. На початку лютого 1948 року повісився в паризькій в'язниці «Cherche-Midi», де чекав початку суду.

Звання

• Фанен-юнкер (10 січня 1897)
• Фенріх (18 серпня 1897)
• Другий лейтенант (24 травня 1898)
• Оберлейтенант (17 грудня 1908)
• Гауптман (23 травня 1911)
• Майор (16 травня 1916)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1921)
• Оберст (1 серпня 1925)
• Генерал-майор (1 лютого 1929)
• Генерал-лейтенант (1 лютого 1931)
• Генерал авіації запасу (1 жовтня 1935)
• Генерал авіації (1 жовтня 1936)
• Генерал піхоти (1 грудня 1940)

Нагороди

• Столітня медаль
• Орден Червоного орла 4-го класу
• Орден Корони (Пруссія) 4-го класу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами
• Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з мечами
• Орден Грифа, лицарський хрест
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
• Орден Альберта Ведмедя, лицарський хрест 2-го класу
• Ганзейський Хрест (Гамбург, Бремен і Любек)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Пам'ятний знак пілота (Пруссія)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу