Оя Вольдемар Карлович

Вольдемар Карлович Оя (3 червня 1894(18940603), Тестамаська волость Перновського повіту Ліфляндської губернії, тепер волость Тистамаа повіту Пярнумаа, Естонія — 7 серпня 1989, місто Таллінн, тепер Естонія) — радянський естонський діяч, міністр освіти Естонської РСР. Депутат Верховної ради Естонської РСР 3—4-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.

Оя Вольдемар Карлович
ест. Voldemar Oja
Народився	3 червня 1894(1894-06-03)  Тестамаська волость Перновського повіту Ліфляндської губернії, тепер волость Тистамаа повіту Пярнумаа, Естонія
Помер	7 серпня 1989(1989-08-07) (95 років)  Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання	Метсакальмісту
Країна	СРСР
Національність	естонець
Діяльність	педагог
Знання мов	естонська
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Оя.

Життєпис

Народився в родині лісника. У 1908 році закінчив початкову парафіяльну школу та поступив до учительської семінарії в Тарту.

У 1911 році закінчив Тартуську учительську семінарію і до 1915 року працював шкільним вчителем у волостях Рею та Віхтерпалу Перновського повіту.

У 1915 році переїхав до Сибіру, ​​де працював вчителем в естонській школі села Воймовське Красноярського повіту Єнісейської губернії. 1917 року призивався до царської армії, але незабаром був демобілізований. У 1918 році брав участь у радянському партизанському русі проти адмірала Колчака в Сибіру.

З 1920-х років — учитель Воймовської школи Красноярського повіту, інспектор шкіл відділу народної освіти Єнісейської губернії, директор семирічної школи в селі Островському, завідувач школи колгоспної молоді. Був членом правління одного із перших колгоспів округу.

У 1933—1938 роках — інспектор шкіл відділу народної освіти міста Тулун Іркутської області.

У 1938—1947 роках — вчитель, завідувач навчальної частини Тулунського педагогічного училища Іркутської області.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1947 році переїхав до Естонської РСР. У 1947—1950 роках — директор неповної (семирічної) середньої школи волості Тистамаа Пярнумаського повіту Естонської РСР.

У 1950 — 16 березня 1951 року — заступник міністра освіти Естонської РСР.

16 березня 1951 — 1 листопада 1958 року — міністр освіти Естонської РСР.

1 листопада 1958 — 1961 року — 1-й заступник міністра освіти Естонської РСР.

З 1964 року — на пенсії в місті Таллінні.

Помер 7 серпня 1989 року в Таллінні. Похований на Лісовому цвинтарі Таллінна.

Нагороди

• орден Леніна (1949)
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• медалі
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• Значок «Відмінник народної освіти РРФСР» (1947)
• Заслужений вчитель Естонської РСР (1951)