Павловський Мечислав Антонович

Мечислав Антонович Павло́вський (нар. 18 січня 1921, Любарська Гута — пом. 4 липня 1989) — український радянський народний майстер художнього скла.

Павловський Мечислав Антонович
Народження	18 січня 1921(1921-01-18) Любарська Гута
Смерть	4 липня 1989(1989-07-04) (68 років)
Країна	СРСР
Діяльність	художник
Вчене звання	Заслужений майстер народної творчості УРСР
Відомі учні	Голяк Едуард Адольфович
Звання	Заслужений майстер народної творчості УРСР
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павловський.

Біографія

Народився 18 січня 1921 року в селі Любарській Гуті (тепер Звягельський район Житомирської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Працював на Львівській фабриці імені 40-річчя ВЛКСМ, у 1960—1971 роках — на Львівській кераміко-скульптурній фабриці.

Жив у Львові, в будинку на вулиці Тернопільській № 1а, квартира 32. Трагічно загинув 4 липня 1989 року.

Творчість

Працював в галузі декоративного мистецтва. З гутного скла виготовляв статуетки й фігурний посуд у традиційних формах гутних і гончарних виробів. Серед творів:

• десертний набір «Червона стрічка» (1963);
• набір для води «Хвилястий» (1963);
• вази:
  • «Рожева» (1964);
  • «Дзвінкувата» (1964);
  • «Осінь» (1964);
• композиція «Гуцульський танок»;
• «Дівчина»;
• декоративний посуд «Козел» (1967);
• декоративна скульптура «Птахи» (1975);
• декоративні набори:
  • «Вечірній Київ» (1982);
  • «Венеція» (1983).

Брав участь у республіканських та зарубіжних виставках з 1952 року, всесоюзних з 1968 року.

Твори зберігаються в Музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному художньому музеї України в Києві, Музеї етнографії та художнього промислу, Національному музеї у Львові та інших музеях України.

1972 року був виданий альбом його творів «Мечислав Павловський».

Відзнаки

• Заслужений майстер народної творчості УРСР з 1964 року;
• Нагороджений орденами «Знак Пошани», Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985^[1]), медалями.