Павлов Володимир Олексійович

Володимир Олексійович Павлов (2 серпня 1941(19410802), Ашгабат — 21 жовтня 2021, Київ) — український діяч, заслужений лікар України, головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, начальник управління охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Народний депутат України 1-го скликання. Кандидат медичних наук (1984), доктор медичних наук (1993), професор.

Павлов Володимир Олексійович
Народився	2 серпня 1941(1941-08-02)  місто Ашгабат Туркменської РСР, тепер Республіка Туркменістан
Помер	21 жовтня 2021(2021-10-21) (80 років)  місто Київ
Поховання	місто Дніпро, Запорізьке кладовище
Громадянство	України
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Науковий ступінь	д.м.н. (1993)
Вчене звання	професор
Знання мов	російська
Членство	Верховна Рада України I скликання
Партія	«Блок Вілкула», Партія регіонів, КПРС
Нагороди	Орден «За заслуги» І ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлов.

Біографія

Народився в родині лікарів, в місті Ашхабаді, де служив польовим лікарем його батько.

У 1959—1965 роках — студент Дніпропетровського державного медичного інституту, лікар.

З 1965 року — лікар-травматолог, нейрохірург медсанчастини комбінату «Криворіжсталь» імені Леніна міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. У 1970 році був учасником ліквідації наслідків землетрусу в Республіці Перу.

Член КПРС з 1968 до 1991 року.

З 1972 року — головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова.

У 1984 році захистив кандидатську дисертацію «Шляхи підвищення ефективності реабілітації психіки хворих».

18.03.1990 року обраний народним депутатом України, 2-й тур, 47,35 % голосів, 15 претендентів. Входив до групи «Злагода - Центр», фракції «Нова Україна». Голова підкомісії Комісії ВР України з питань здоров'я людини.

У 1992—1995 роках — начальник управління охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

У 1993 році захистив докторську дисертацію «Клініко-біохімічне та експериментальне дослідження середньомолекулярних пептидів, протеолізу та деяких нейроспецифічних білків при алкоголізмі».

Член Партії регіонів. Обирався депутатом Дніпрпетровської обласної ради від Партії регіонів.

У 2010—2015 роках — заступник голови виконавчого апарату з питань супроводження реформування системи охорони здоров'я — радник голови Дніпропетровської обласної ради.

Автор (співавтор) понад 90 наукових праць, зокрема 2 монографій, 12 винаходів. Під його керівництвом збудовано та оснащено дві обласних лікарні в Дніпропетровській області — психіатричну Ігренську та обласну імені Мечникова.

Помер 21 жовтня 2021 року на 81-му році життя від інфаркту^[1].

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• орден «За заслуги» І ступеня
• орден «За заслуги» ІІ ступеня (.08.2001)^[2]
• орден «За заслуги» ІІІ ступеня (.05.1998)^[3]
• медалі
• заслужений лікар України