Павлов Володимир Якович

Володимир Якович Павлов (26 жовтня 1923(19231026), місто Мосальськ, тепер Калузької області, Російська Федерація — 21 жовтня 1998, місто Москва) — радянський діяч, 2-й секретар Московського міського комітету КПРС, надзвичайний і повноважний посол СРСР в Угорщині та Японії, голова Державного комітету СРСР із іноземного туризму. Член ЦК КПРС у 1966—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—8-го скликань.

Павлов Володимир Якович
Народився	26 жовтня 1923(1923-10-26)[1]  Мосальськ, Калузька губернія, РСФРР, СРСР
Помер	21 жовтня 1998(1998-10-21) (74 роки)  Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Московський державний університет шляхів сполучення
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлов.

Життєпис

Народився в родині службовця.

У 1941 році закінчив Московський технікум залізничного транспорту імені Андрєєва.

У 1941—1943 роках — технік зв'язку на будівництві залізниці в Москві; технік зв'язку, електромеханік на будівництві залізниць в Саратові і Саратовській області. У 1943—1944 роках — майстер відновного будівельно-монтаджного поїзду Головного управління військово-відбудовних робіт Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР.

У 1944—1950 роках — студент Московського інституту інженерів залізничного транспорту. У 1948—1950 роках — секретар комітету ВЛКСМ Московського інституту інженерів залізничного транспорту.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У 1950—1951 роках — 1-й секретар Дзержинського районного комітету ВЛКСМ міста Москви.

У 1951—1952 роках — начальник сектора комсомольської роботи політичного управління Міністерства шляхів сполучення СРСР.

У 1952—1956 роках — секретар, 2-й секретар Московського міського комітету ВЛКСМ.

У 1956—1960 роках — заступник завідувача відділу адміністративних органів, завідувач відділу транспорту і зв'язку Московського міського комітету КПРС.

У 1960—1962 роках — 1-й секретар Дзержинського районного комітету КПРС міста Москви.

У 1962 — 21 грудня 1965 року — секретар Московського міського комітету КПРС.

21 грудня 1965 — 11 березня 1971 року — 2-й секретар Московського міського комітету КПРС.

18 березня 1971 — 18 січня 1982 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Угорській Народній Республіці.

11 січня 1982 — 27 лютого 1985 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Японії.

7 березня 1985 — 27 червня 1989 року — голова Державного комітету СРСР із іноземного туризму.

З червня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Нагороди і звання

• два ордени Жовтневої Революції (25.08.1971, 27.12.1977)
• три ордени Трудового Червоного Прапора (21.06.1963, 21.10.1967, 25.10.1973)
• орден Дружби народів (25.10.1983)
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол СРСР