Паламарчук Глафіра Петрівна

Глафі́ра Петрі́вна Паламарчу́к (16 березня 1908, с. Федорівка, тепер Шаргородського р-ну Вінницької обл. — 18 травня 2000, Київ) — український мистецтвознавець, науковий працівник музею Т. Г. Шевченка.

Паламарчук Глафіра Петрівна
Народилася	16 березня 1908(1908-03-16)
Померла	28 травня 2000(2000-05-28) (92 роки)
Громадянство	Російська імперія →  УРСР
Діяльність	мистецтвознавиця
Галузь	мистецтвознавство[1]
Науковий ступінь	кандидат наук
Знання мов	українська[1]
Членство	Національна спілка художників України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паламарчук.

З життєпису

Автор монографій

• «Нескорений Прометей. Творчість Шевченка-художника 1850—1857 років», «Мистецтво», 1968,
• «Тарас Шевченко. Життя і творчість в документах, фотографіях і ілюстраціях»

та робіт:

• «Матеріали до біографії Шевченка за листами Броніслава Залєського» — в книзі «Питання шевченкознавства», в. 1. Київ, 1958,
• «Тарас Шевченко в горах Мангишлаку» — в книзі «Питання шевченкознавства», в. 2. К., 1961;
• «Напіврозгадана таїна» — про «Портрет невідомої біля фортепіано», 1842 рік; згодом ці дослідження продовжив кандидат філософських наук Василь Чуприна.

«Портрет невідомої біля фортепіано», створений рукою Кобзаря

Кандидат мистецтвознавства, член спілки художників УРСР.