Королівський палац Мадрида

Королівський палац Мадрида (ісп. Palacio Real de Madrid, також ісп. Palacio de Oriente — палац Орьєнте, Східний палац) — офіційна резиденція іспанської королівської родини. Сьогодні палац використовується виключно для прийомів, церемоній та офіційних дій, оскільки королі Іспанії проживають у Паласіо де ла Зарзуела (Palacio de la Zarzuela). Палац відкритий для туристів за встановленим графіком, щороку приймає майже 2 мільйони відвідувачів^[5] (у 2016 році Королівський палац прийняв понад 1,4 мільйона відвідувачів, що робить його сьомою за відвідуваністю пам'яткою в Іспанії.).

Королівський палац Мадрида ісп. Palacio Real de Madrid[1]
Королівський палац Мадрида Королівський палац Мадрида (Іспанія)
Країна	Іспанія[2]
Територіальна одиниця	Мадрид[2][1]
Місцезнаходження	Madrid cityd
40°25′05″ пн. ш. 3°42′52″ зх. д.
Стиль	бароко
Архітектор	Філіппо Ювара[3], Франческо Сабатіні[3] і Juan Bautista Sachettid[3]
Час заснування	1735
Сучасний стан	об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[2]
Власник	Національний спадокd
Сайт	patrimonionacional.es/visita/palacio-real-de-madrid
Королівський палац Мадрида у Вікісховищі[4]

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Королівський палац (значення).

Історія

Після пожежі напередодні Різдва 1734 року, яка перетворила королівський палац Алькасар в попіл, Філіп V наказав побудувати новий палац, в якому розміщуватиметься двір Бурбонів^[6]. Дизайн нового палацу доручили італійцеві Філіппо Юварі, який прибув до Мадрида в 1735 році, щоб взяти на себе відповідальність за будівництво. Ювара розробив проєкт палацу, проте помер в Мадриді 31 січня 1736. Проєктування та спорудження палацу продовжив учень Ювари Джованні Баттіста Саккетті.

Роботи розпочались 7 квітня 1738 року з використанням вогнетривких матеріалів, тобто вапняку з Кольменара, граніту та цегли, використання деревини у будівництві палацу з міркувань протипожежної безпеки було обмежене.

У перші роки будівництво резиденції було повільним настільки, що коли Фердинанд VI сходив на престол у 1746 році, був зроблений лише перший поверх будівлі.

Лише після сходження на трон Карлоса III у 1759 р. було надано необхідний поштовх для завершення робіт, особливо після доручення керівництва проєктом архітектору Франциско де Сабатіні, якому король наказав якнайшвидше зробити палац готовим до заселення. Це було зроблено, і 1 грудня 1764 року Карлос III та його родина стали першими мешканцями, хоча до кінця будівництва був ще довгий шлях, оскільки роботи тривали більше століття.

Нарешті, в 1892 р. роботи можна було вважати завершеними після знесення конюшні Феліпе II тодішнім архітектором палацу Енріке Марією Репульєсом-і-Варгасом^[es], який закрив парканом площу Армерії (Plaza de la Armería).

Панорамний вигляд

Королівський палац Мадрида — найбільший у Західній Європі та один із найбільших у світі, він має площу понад 135 000 квадратних метрів та 3418 кімнат.

Навколо палацу розташовані Пласа-де-ла-Армерія, Пласа-де-Орієнте, Сади Кампо-дель-Моро та Сади Сабатіні^[7].