Пала (країна)

Пала (клинопис па-ла-а^[1]) була країною бронзової доби в Південному Надчорномор'ї. За країну та державу Пала не відомо нічого, крім її рідної палайської мови (палаумнілі), та її релігії.^[2] Єдина відома людина, що мала палаїцьке походження була ритуальна жриця Анна.^[2]

Пала Пала
Розташування {{{назва_род}}}
Столиця	невідома
Офіційні мови	{{{офіційні_мови}}}
Релігія	Палайська релігія
Форма правління
Площа
Населення
- Густота	Помилка виразу: неочікуваний оператор //км²
Часовий пояс	{{{часовий_пояс}}}

Розташування

Країна Пала розташовувалася у Південному Надчорномор'ї. Існує два припущення про точне розташування Пали:

1. країна, відома як Пафлагонія за класичної античності;
2. край, що в давнину називали Блаєне.

Обидва ототожнення засновані на фонетичній подібності. Країна на ім'я Бла, що веде до Блаєна клинописною графікою, могла бути записана як па-ла-а.^[2]

Історія

За давньохеттського часу Пала згадувалася в хеттських законах як адміністративна одиниця під хетським правлінням.^[3] Наприкінці давньохетського часу контакт між Хеттією та Пала припинився через захоплення касками Південного Надчорномор'я.^[2] Цілком ймовірно, що палайці зникли разом з вторгненням касків.^[4]

Міфологія

Палайська міфологія відома з клинописних ритуальних текстів з храму палайського погодного богав у хіттійській столиці Хаттуша, де культ палаїських богів продовжувався навіть тоді, коли зникли контакти між Хіттією та Пала.^[2] Відомі наступні божества:

Ім'я	Стать / номер	Примітки	Альтернативні назви	Хеттське або лувійське рівняння
Зіпарва[5]	бог	Великий палайський бог,[2] бог шторму[5]	Запарва, ім’я хаттського походження [5]	Таруна, Тарунт[5]
Катазіпурі[5]	богиня	дружина Запарви[2]	Kataḫziwuri, [2] назва хаттського походження [5]	Камрушепа[5]
Тіяз[2]	боже	бог сонця[2]	Тіяд [5]	Бог Сонця Неба, Тіваз[6]
Гульцаннікеш [6]	богині	богині долі[6]	Гульзіканікеш [2]	Даравеш Гульшеш[7]
Хашамілі[2]	бог		Хашаммілі, ім’я хаттського походження[5]
Інара[5]	богиня
Камама[2]	бог		Каммамма[5]
Хеарт[5]	божество	вогняне божество
Шаушалла[2]	божество		Шаушилла[5]
Хіланзіпа[2]	божество		Хілашші[5]
Хашауванза[5]	божество
Ашшанувант[6]	божество			Ашшіят[6]
Ілаліантікеш[2]	божества		Ілалянт[5]
Куваншеш[5]	божества
Уліліянтікеш[6]	божества			Уліліяшші[6]

Література

• Maciej Popko: Völker und Sprachen Altanatoliens. Harrassowitz Verlag: Wiesbaden 2008. ISBN 978-3-447-05708-0
• Piotr Taracha: Religions of Second Millennium Anatolia. Harrassowitz, Wiesbaden 2009. ISBN 978-3-447-05885-8