Палеогеоморфологія

Палеогеоморфологія (англ. palaeogeomorphology, нім. Paläogeomorphologie f) — галузь палеогеографії, що вивчає рельєф минулих геологічних епох, генезис, вік, історію й закономірності його розвитку^[1].

Розрізняють палеогеоморфологію:

• загальну,
• регіональну,
• прикладну.

Палеогеоморфологія формувалась із середини XX століття^[2]. В УРСР палеогеоморфологію детально досліджував доктор географічних наук Василь Галицький.

Відновлення палеорельєфу здійснюється шляхом вивчення рельєфу контактних поверхонь розмиву всередині осадових утворень, а також за допомогою корелятивних відкладів^[2].

Див. також

• Палеогеографія
• Геоморфологія