Паліїв Василь Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паліїв.

Василь Іванович Паліїв (6 жовтня 1890, с. Кутище Бродівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 23 квітня 1975, м. Польковиці, Польща) — український громадський та військовий діяч, поручник УГА.

Василь Паліїв
Поручник
Загальна інформація
Народження	6 жовтня 1890(1890-10-06) с. Кутище Бродівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії,  Австро-Угорщина
Смерть	23 квітня 1975(1975-04-23) (84 роки) м.Польковиці,  Польща
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Рід військ	УГА
Війни / битви	Українсько-радянська війна

Життєпис

Народився 6 жовтня 1890 в селі Кутище Бродівського повіту у сім'ї священника Івана Палія та письменниці Ісидори Навроцької.

Закінчив у 1910 році Українську державну гімназію в Перемишлі. Згодом навчався на правничому факультеті Львівського університету.

З 1914 мобілізований до армії Австро-Угорщини, служив у 24-му піхотному полку. У 1917-му отримав поранення та потрапив до італійського полону.

Влітку 1919 прибув до Відня, а звідти через Румунію повернувся в Україну. В Кам’янці-Подільському приєднався до УГА, командував кулеметною сотнею у званні поручника.

Від 1920 працював у Підкарпатському банку в Ужгороді. У 1925 році переїхав до Львова, був директором книгарні НТШ.

З приходом до Галичини більшовиків у вересні 1939 виїхав в окуповану німецькою армією Польщу, працював у місті Криниця на посаді книговода у Повітовому союзі кооперативів. З 1945 року головний книговод державного хліборобського господарства у селі Шкляри Долішні.

У 1959 році вийшов на пенсію та поселився у Польковицях, де й помер 23 квітня 1975 року.

Родина

• Брат — Дмитро Паліїв.
• Брат — Омелян Паліїв.
• Сестра — Кекилія Паліїв

Джерела

• Кобута С., Кобута Л. Паліїв Омелян Іванович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ : Манускрипт-Львів, 2020. С. 223. — ISBN 978-966-2067-65-1.

Посилання

• ЕСУ. Паліїв Василь Іванович