Пам'ятка Пеняцька

Па́м'ятка Пеня́цька (Пеня́цька) — комплексна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Бродівського району Львівської області, неподалік від села Пеняки.

Пам'ятка Пеняцька

49°52′17″ пн. ш. 25°10′32″ сх. д.
Країна	Україна  Австро-Угорщина
Розташування	Україна Львівська область, Бродівський район, поблизу села Пеняки
Найближче місто	Броди
Площа	35 га
Засновано	1886 р. (1997 р.)
Керуюча організація	Золочівський ДЛГ
Пам'ятка Пеняцька (Львівська область)
Пам'ятка Пеняцька у Вікісховищі

Площа 35 га. Створена рішенням Львівської облради народних депутатів від 11.01.1997 року № 126 з метою збереження першого в Україні заповідного об'єкту, створеного в 1886 р. галицьким меценатом графом В. Дзедушицьким з метою збереження букових лісів. Перебуває у віданні Золочівського ДЛГ (Пеняцьке лісництво, кв. 60).

Розташована серед мальовничих пагорбів низькогірного пасма Вороняки.

Історія

граф Володимир Дідушицький

Це перший в Україні заповідний об'єкт, створений 1886 року галицьким меценатом, краєзнавцем, непересічним організатором музейної та природоохоронної справи графом Володимиром Дідушицьким для збереження букових лісів і місць гніздування рідкісного виду птахів — орлана-білохвоста.^[1]
Перший період історії «Пам’ятки Пеняцької» завершився у 1914 році, коли під час військових дій Першої Світової війни буковий деревостан був сильно порубаний. Другий період інтересу до цього об’єкту припадає на кінець 1930-х років, коли відомий на той час польський ботанік Юліуш Мондальський, пропонує відновити охоронний статус, закликаючи пана Голуховського, як активного діяча охорони природи та власника тодішньої «Пам’ятки Пеняцької», сприяти цьому.^[2] У міжвоєнний період, крім Ю. Мондальського, дослідженням природоохоронних аспектів цієї території займалися В. Шафер,^[3] С. Соколовський,^[4] Т. Орачевський^[5] та інші.
Упродовж 1945—1950 років корінний деревостан був повністю вирубаний. Разом з прадавнім лісом були зруйновані й унікальні водно-болотяні екосистеми регіону як природного, так і антропогенного походження. На цих озерах і ставах в часи заснування «Пам’ятки...» існували унікальні орнітокомплекси, зокрема гніздився орлан-білохвіст, зникаючий в Україні та Європі вид. Підтвердженням цього є колекції чучел та кладок птахів Державного природознавчого музею НАН України у Львові, зібрані в околицях села Пеняки наприкінці ХІХ століття.
Природоохоронні заходи були відновлені лише у 1997 році. На місці, де раніше росли 200-літні буки й липи, було виділено 35 га пристигаючого 60-70-літнього буково-липового лісу (Львівська область, Золочівський ДЛГ, Пеняцьке лісництво, квартал № 60, виділ 1) і створений відновлений заказник місцевого значення «Пам’ятка Пеняцька» (рішення Львівської обласної ради народних депутатів № 126 від 11.02.1997 року).
Указом Президента України від 01.12.2008 року № 1129/2008 «Про розширення мережі територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» на території Львівської області створено національний природний парк «Пам’ятка Пеняцька».
Національний природний парк «Пам’ятка Пеняцька», що є складовою Національного природного парку «Північне Поділля» нині охоплює територію фізико-географічних районів Гологір і Вороняків, що разом із Розточчям та Кременецькими горами (Тернопільщина) формують північно-західний край Подільської височини. На цій території сформувалися унікальні осередки рослинних угруповань, а також букові лісостани, що ростуть на північно-східній межі ареалу й становлять особливу цінність у загальноєвропейському масштабі. Тут бере початок річка Західний Буг, що має міждержавне значення. Ця територія належить до найцінніших у природничому та культурно-історичному аспектах територій України. Тут поширено понад 200 видів рослин різного статусу охорони (Червона книга України, Європейський червоний список тварин і рослин, Бернська Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, регіонально рідкісні види).