Панамериканська українська конференція

Панамериканська українська конференція (Panamerican Ukrainian Conference) — об'єднання, міжнародна координаційна надбудова над громадськими організаціями української діаспори Північної та Південної Америки, що існувала в 1947—1967 роках. Стала основою створення Світового Конґресу Вільних Українців (СКВУ).

Панамериканська українська конференція
Тип	громадське об'єднання колишня організаціяd
Засновник	Український конгресовий комітет Америки Конгрес українців Канади
Засновано	21 листопада 1947
Керівник	Кушнір Василь

Історія

21 листопада 1947 року в Нью-Йорку (США) з ініціативи Українського Конгресового Комітету Америки й Конґресу Українців Канади на загальному з'їзді створено політичне представництво українців Північної і Південної Америки — Панамериканську українську конференцію (ПАУК).

Головним завданням ПАУК було об'єднання усіх організацій української діаспори у світі. На першій нараді було прийнято постанову про необхідність докласти усіх зусиль для повного об'єднання усіх українських сил для однієї великої мети і «започаткувати і підтримувати всяку іншу акцію, яка змагала б до об'єднання й консолідації усіх українських сил поза межами України» 23—25 жовтня 1948 року відбулася спеціальна нарада Панамериканської української конференції у справі скликання Світового Конґресу українців. Праця з його підготовки була тривалою, фактично почалася з 1959 року.

У 1960 році на VI сесії ПАУК в Нью-Йорку усім українським громадським центральним організаціям було спрямовано звернення щодо створення Світового Конґресу Вільних Українців. На VII сесії ПАУК у Вінніпеґу 1965 року намічено скликати Світовий Конґрес Українців та створити світову централю.

У листопаді 1967 року було утворено Світовий Конґрес Вільних Українців. В результаті ПАУК став основою новоствореного Конґресу.

Структура

• Український Конгресовий Комітет Америки
• Конґрес Українців Канади
• Товариство прихильників української культури в Бразилії
• Комітет українських представників Аргентини, Парагваю й Уругваю

Управління

Головою (предсідником) ПАУК обрано президента Конґресу Українців Канади Василя Кушніра. Він залишався на чолі конференції увесь час її існування.

Голова мав 1 заступника. Також було створено дві комісії — програмову й організаційну. Перша з них працювала на території Канади, під проводом В. Кушніра, а друга — на терені США, під керівництвом президента Українського Конгресового Комітету в США, спочатку Дмитра Галичина, а після його смерті — Йосифа Лисогора. Крім того, було створено постійне представництво українців американських країн і секретаріат ПАУК (складався з 2 секретарів).

Для вирішення програмних та організаційних питань скликалися сесії ПАУК. Всього було проведено 7 таких сесій. У 1967 року створено Підготовчий комітет для проведення Світового Конґресу Вільних Українців.

Джерела

• Комунікат «З Нарад Секретаріяту Пан-Американської Української Конференції в Торонті (Канада)», 1948 р. «Новий шлях», Торонто, ч. 86, 3 листопада 1948 р.//Центральний державний архів зарубіжної україники, бібл. ф. № 3, інв. № 6011-О
• «Маніфест Панамериканської української конференції про скликання Світового Конґресу Вільних Українців». Нью-Йорк, 22 січня 1967 р.//Центральний державний архів зарубіжної україники, ф. 38, оп. 1, спр. 36, арк. 39–40
• Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1946—1960: Довід. вид . Ч. 1. 1946—1953. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. — 3-287c. ISBN 966-02-3607-7
• Відозва Панамериканської Української Конференції
• Роль та завдання Світового Конгресу Українців в світі та в Україні
• Біля витоків Світового конгресу вільних українців

Посилання

• R. Kostyshyn [The Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies, The NAS of Ukraine] (22 березня 2021). ACTIVITIES OF VOLODYMYR KOKHAN FOR THE PREPARATION OF THE WORLD CONGRESS OF FREE UKRAINIANS (1948–1966). East European Science Journal (EESJ) (Vol. 7 No. 12(64) (2020)). {{cite journal}}: Зовнішнє посилання в |issue= (довідка) PDF (рос.)