Панащатенко Валентина Степанівна

Валентина Степанівна Панащатенко (28 листопада 1908, Миргород — 26 вересня 2002, Миргород) — українська радянська художниця декоративно-ужиткового мистецтва і педагог.

Панащатенко Валентина Степанівна
Народження	15 (28) листопада 1908  Миргород, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть	26 вересня 2002(2002-09-26) (93 роки)
	Миргород, Полтавська область, Україна
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР  Україна
Навчання	Миргородський керамічний технікум (1929)
Вчитель	Сластіон Опанас Георгійович, Красицький Фотій Степанович, Балавенський Федір Петрович і Українець Іван Каленикович
Діяльність	художниця, викладачка
Відомі учні	Козак Микола Іванович, Олексенко Зінаїда Володимирівна, Вакула Раїса Савівна, Ніколаєв Микола Борисович, Пянида Борис Петрович, Оврах Володимир Михайлович, Гапонюк Клавдія Іванівна, Лашко Василь Михайлович і Моцак Михайло Андрійович
Працівник	Довбиський порцеляновий завод і Миргородський керамічний технікум

Біографія

Народилася 15 [28] листопада 1908(19081128) року в місті Миргороді (нині Полтавська область, Україна). Протягом 1926—1929 років навчалася у Миргородському керамічному технікумі у Фотія Красицького, Опанаса Сластіона; у 1929—1930 роках — у Миргородському індустріально-керамічному інституті у Федора Балавенського, Станіслава Патковського, Івана Українця^[1].

У 1930—1941 роках працювала на Мархлевському порцеляновому заводі. Автока чайних сервізів, декоративних ваз, виконаних у порцеляні й декорованих тематичними зображеннями та українським народним орнаментом. Протягом 1943—1946 років очолювала цех керамічної майстерні при Миргородському керамічному технікумі, у якому створювала зразки орнаментального оздоблення для виробів; у 1944—1971 роках — викладачка цього навчального закладу й завідувачка музею кераміки^[1]. Серед учнів: Раїса Вакула, Клавдія Гапонюк, Микола Козак, Василь Лашко, Моцак Михайло, Микола Ніколаєв, Володимир Оврах, Віталій Овчаренко, Зінаїда Олексенко, Тетяна Потравна, Борис Пянида, Таїсія Шуляк, Валентина Щербань.

Померла у Миргороді 26 вересня 2002 року^[1].