Панічний розлад

Панічний розлад — психологічний і поведінковий^[en] тривожний розлад,^[5] якому притаманні повторювані несподівані панічні атаки^[6] (раптові періоди сильного страху, що можуть включати прискорене серцебиття^[en], підвищену пітливість, тремтіння, задишку, оніміння або відчуття, що має статися щось жахливе). Гостра частина триває кілька хвилин. Можуть виникати страхи повторення атак і бажання уникати місць, де атаки відбувалися(агорафобія).

Панічний розлад
Спеціальність	психіатрія
Симптоми	palpitationd[1] і панічна атака[2]
Ведення	КПТ
Препарати	флуоксетин[3], temazepamd[3], іміпрамін[3], пропранолол[3], сертралін[3], пароксетин[3], алпразолам[3], клоназепам[3], флувоксамін[3], кломіпрамін[3], діазепам[3], мапротилін[3], клоназепам[4] і nordazepamd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	6B01
МКХ-10	F41.0
OMIM	167870, 607853 і 609985
DiseasesDB	30913
eMedicine	a/
MeSH	D016584
Panic disorder у Вікісховищі

Причини

Причини панічного розладу різні. Зокрема, панічний розлад є крайньою ступіню тривожного розладу, хронічного емоційного перенапруження(стресів) та інших неврозів. Часто панічний розлад є сімейним явищем. До факторів ризику належать: куріння, психологічний стрес^[en] та жорстоке поводження в дитинстві. Діагностика передбачає виключення інших потенційних причин тривоги, зокрема інших психічних розладів, захворювань (наприклад, серцевих або гіпертиреоїдизму), вживання наркотиків.^[7] Скринінг захворювання можна провести за допомогою анкети.^[8]

Діагностика

Діагностичні критерії від МКХ-10:

Суттєвою ознакою є періодичні напади сильної тривоги (паніки), які не спровоковані якоюсь конкретною активною ситуацією чи сукупністю обставин, і тому є нелогічними.

Домінантними симптомами є:

• раптова поява серцебиття^[en];
• біль у грудях;
• відчуття задухи;
• заморока^[en] (запаморочення);
• відчуття нереальності (деперсоналізація або дереалізація);
• вторинний страх вмирання^[en], втрати контролю або божеволення.

Лікування

Найефективнішою є когнітивно-поведінкова терапія ,десенсибілізація. У важких випадках призначають медикаменти (антидепресанти, іноді бензодіазепіни та бета-блокатори). Однак, після припинення прийому медикаментів багато людей мають рецидив, оскільки ліки лише усувають симптоми. Повне позбавлення від панічного розладу можливе лише після усунення причини.

Панічний розлад у якийсь період життя переживає близько 2,5% людей.^[9] Зазвичай він з'являється у підлітковому віці або під час раннього дорослішання, але може статися у будь-якому віці (хоча рідко у дітей та літніх людей). Частіше стається у жінок, ніж у чоловіків.^[10]

Деяким людям задля зменшення тривоги може допомогти зниження, або повна відмова від, вживання кофеїну.^[11] Адже тривожність може тимчасово посилюватись під час дії збудження організму від кофеїну.^[12][13][14]

Посилання

• Шкала тяжкості панічного розладу (PDSS) - Онлайн опитувальник