Паралельні бруси

Паралельні бру́си — гімнастичний спортивний снаряд. У спортивних змаганнях використовують бруси таких розмірів: висота жердин — 195 см, довжина — 350 см, відстань між жердинами від 42 до 52 см, діаметр жердин 4 см. Жердини повинні бути досить еластичними, тому їх виготовляють з дерева зі штучною основою — метал або пластик.

Стійка на руках на паралельних брусах

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Паралельні бруси (значення).

Винахідником паралельних брусів є німець Фрідріх Людвіг Ян (Friedrich Ludwig Jahn), якого ще називають «батьком гімнастики».

З 1896 року вправи на паралельних брусах стали олімпійською дисципліною.

Групи елементів

Олімпійські чемпіони у вправах на паралельних брусах

Пам'ятна монета НБУ номіналом 2 грн., з зображенням паралельних брусів

• 1896: Альфред Флатов (Alfred Flatow) (Німеччина)
• 1924: Ауґуст Ґюттінґер (August Güttinger) (Швейцарія)
• 1928: Ладіслав Ваха (Ladislav Vácha) (Чехословаччина)
• 1932: Ромеро Нері (Romero Neri) (Італія)
• 1936: Конрад Фрей (Konrad Frey) (Німеччина)
• 1948: Міхаель Ройш (Michael Reusch) (Швейцарія)
• 1952: Ганс Ойґстер (Hans Eugster) (Швейцарія)
• 1956: Віктор Чукарін (СРСР)
• 1960: Борис Шахлін (СРСР)
• 1964: Юкіо Ендо (Yukio Endo) (Японія)
• 1968: Акінорі Накаяма (Akinori Nakayama) (Японія)
• 1972: Савао Като (Sawao Kato) (Японія)
• 1976: Савао Като (Sawao Kato) (Японія)
• 1980: Олександр Ткачов (СРСР)
• 1984: Бартольд Вейн Коннер (Barthold Wayne Conner) (США)
• 1988: Володимир Артьомов (СРСР)
• 1992: Віталій Щербо (СНД)
• 1996: Рустам Шаріпов (Україна)
• 2000: Лі Сяопен (Xiaopeng Li) (Китай)
• 2004: Валерій Гончаров (Україна)
• 2008: Лі Сяопен (Xiaopeng Li) (Китай)
• 2012: Фен Чже (Feng Zhe) (Китай)
• 2016: Олег Верняєв (Україна)

Чемпіони світу

Посилання

• Стаття «Спортивна гімнастика» в енциклопедії Кругосвет