Парасюк Остап Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Парасюк.

Остап Степанович Парасюк (20 грудня 1921, село Білка, нині Львівська область, Україна — 22 листопада 2007 Київ, Україна) — український фізик-теоретик, дійсний член АН УРСР (1958), академік АН УРСР (1964), фахівець у галузі квантової теорії поля і математичної фізики.

Парасюк Остап Степанович
Народився	20 грудня 1921(1921-12-20) Білка  Польща
Помер	22 листопада 2007(2007-11-22) (85 років) Київ, Україна
Поховання	Берковецьке кладовище
Місце проживання	Київ, Україна
Країна	СРСР,  Україна
Діяльність	фізик-теоретик
Alma mater	Львівський університет
Галузь	Фізика, Квантова теорія поля
Заклад	Львівський університет Київський університет Інститут математики НАН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	академік АН УРСР
Науковий керівник	Микола Миколайович Боголюбов
Аспіранти, докторанти	Фущич Вільгельм Ілліч[1] Голод Петро Іванович
Членство	НАНУ
Відомий завдяки:	Теорема Боголюбова-Парасюка
Діти	Парасюк Ігор Остаповичd
Нагороди	Премія НАН України імені М. М. Боголюбова Премія НАН України імені М. М. Крилова
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Остап Парасюк народився в с. Білка на Львівщині. Навчався у Перемишлянській гімназії та Львівському ліцеї, який закінчив 1939 року. З січня 1940 року — студент фізико-математичного факультету Львівського університету. В той час тут викладали світила європейської та світової математичної науки — С. Банах, А. Мазур, Г. Штайнгауз та інші. У 1941 р., коли німці окупували Львів, вимушений був перервати навчання через те, що німці закрили університет. У 1944 році, коли до Львова вступили радянські війська, був мобілізований до війська. Воював у складі 4-го Українського фронту. Травень 1945 р. Остап Парасюк зустрів під Прагою. За хоробрість у військових операціях отримав бойові нагороди.

Закінчив Львівський університет (1947). Доктор фізико-математичних наук (1955), професор (1957).

У 1949–1966 роках працював в Інституті математики АН УРСР.

З 1966 року — завідувач відділу Інституту теоретичної фізики АН УРСР.

Одночасно в 1957–1973 роках — професор Київського університету.

Академік АН УРСР (1964).

Наукова діяльність

Основні дослідження в області квантової теорії поля і математичної фізики. Спільно з М. М. Боголюбовим обґрунтував обчислювальну процедуру квантової теорії поля (досліджував процедуру множення причинних функцій, регуляризацію розбіжних інтегралів, аналітичне продовження узагальнених функцій у квантовій теорії поля) (1955–1960), запропонував новий метод вивчення аналітичних властивостей амплітуди розсіяння (1962–1965), вирішив ряд пружно-пластичних завдань (1947–1949), визначив спектр потоку гороциклів на поверхнях від'ємної кривизни (1953).

Педагогічна діяльність

Наукову та науково-організаційну роботу О. С. Парасюк нерозривно пов'язує з педагогічною діяльністю у Київському та Львівському університетах. Започаткував в Київському університеті імені Тараса Шевченка курсі лекцій «Вступ до квантової теорії поля».

Серед учнів Остапа Степановича — 5 докторів та понад 20 кандидатів наук.

Нагороди

• Орден Трудового Червоного прапора (1971 та 1981 рр.)
• Премія НАН України імені М. М. Крилова (1982 р.)
• Заслужений діяч науки і техніки України (1992 р.)
• Премія НАН України імені М. М. Боголюбова (1996 р.)
• Орден Вітчизняної війни (1995 р.).

Див. також

• Теорема Боголюбова — Парасюка

Література

• История Академии наук Украинской ССР. — Киев, Наук. думка., 1979.

Джерела