Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Партеніт

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Партеніт
Remove ads

Партені́т (крим. Partenit, у 1945—1993 рр. Фру́нзенське) селище в Україні, в Ялтинському районі, підпорядковане Алуштинській міській раді Автономної Республіки Крим. Розташоване в західній частині Великої Алушти на Південному березі Криму, за 64 км від Сімферополя, найближчої залізничної станції.

Коротка інформація селище Партеніт, Основні дані ...

Регулярний автобусний зв'язок з Алуштою, Ялтою, влітку — із Сімферополем. Через селище протікають річки Аян, Путаміц, Токката.

Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Оливовий гай (2006)

Територія селища була заселена з давніх часів, про що свідчать археологічні знахідки епохи верхнього палеоліту, залишки поселень епохи мезоліту (12-7 тис. до н. е.), бронзової доби (3-2 тис. до н. е.), пізньоантичне поселення рубежу н. е., святилище язичників III—IV ст. н. е. на р. Алі-гір.

Партеніт був заснований грецькими колоністами між V і III ст. до н. е.[3] Назву свою дістав за грецьким язичницьким святилищем, присвяченим богині Деметрі, яку шанували як діву (παρθένος 'діва').

З кінця IV ст. став центром ґотської держави й осередком ґотської єпархії.[3]

Перша письмова згадка датується VIII ст. «Житіє Іоанна Готського»[джерело?].

Завдяки діяльності Святого Іоанна, єпископа Готського, поселення Патеніти потрапило на сторінки багатьох робіт, присвячених історії християнства, Візантійської імперії.

У VIII—X ст. Партеніт знаходився під владою Хозарського каганату, а в X—XIII ст. Візантії.

У XIV—XV ст. входив до складу володінь Республіки Генуя, в 1475-1774 рр. — до складу санджака Кефе імперії Османа, в 1774-1783 рр. — у складі незалежного Кримського ханства, з 1783 р. — у складі Російської імперії, з 1954 року, разом з усім півостровом, Партеніт увійшов до складу земель України.

Починаючи з 18 березня 2014 року Партеніт, разом з рештою Криму і Севастополем, є окупованим Російською Федерацією.

Remove ads

Населення

За даними перепису населення 2001 року, у селищі мешкало 6391 особа[4]. Мовний склад населення села був таким[5]:

Більше інформації Мова, Число ос. ...

Економіка

Основний природо-ресурсний потенціал — кліматичні умови сухих субтропіків, сприятливі для відпочинку. Партеніт — курортне селище.

У селищі діють дослідницьке господарство «Приморське» Нікітського ботанічного саду, яке займається вирощуванням декоративних рослин; розташовані виноградники радгоспу-заводу «Таврида» («Масандра»), де вирощують мускат, каберне та інші сорти винограду.

Соціальна сфера

Thumb
Православна церква

У селищі функціонують одна загальноосвітня школа; поліклініка; музична школа і філіал Алуштинської художньої школи; 3 будинки відпочинку; кінотеатри, клуби, бібліотеки, відомі художні колективи: концертний хор «Кантилена», зразковий дитячий оркестр «Партеніт», дитячий камерний оркестр «Віртуози Партеніта», ансамбль гітаристів; відділення одного банку; 2 парки відпочинку; діють релігійні спільноти УПЦ МП і євангельських християн-баптистів.

Thumb
Панорама Партенітської бухти (вид з Аю-Дага)
Thumb
Вид з Бабуган-Яйли
Remove ads

Пам'ятки

На території селища розташовуються пам'ятки садово-паркового мистецтва:

    • «Карасан» (1-а половина. XIX ст.) — площа 18 га, 220 видів реліктових рослин, але відвідання сторонніми особами з 2009 р. обмежено.
    • парк будинку відпочинку «Айвазовське» (реконструкція з 2000-х років), де ростуть 28 стародавніх олив;
    • пам'ятник природи гора Аю-Даг;
  • архітектура:
  • археологічні:
    • городище Партеніти (VI—XV ст.),
    • античні поселення, язичницьке святилище, комплекс середньовічних монастирів і церков, поселень і оборонних споруд на горі Аю-Даг (VIII—X ст., XII — поч. XVII ст.).

Установлені пам'ятники св. Іоанну Готському, Авіценні, М. Фрунзе, В. Леніну, загиблим під час другої світової війни землякам.

Remove ads

У літературі

У місті Партеніті відбуваються події, описані в драматичній сцені Лесі Українки «Іфігенія в Тавріді» з циклу «Кримські відгуки».

У поета-неокласика Миколи Зерова є сонет «Партеніт».[6]

Галерея

Примітки

Джерела та література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads