Парфеній II Константинопольський

Парфеній II (… — 16 травня 1651), так званий Неос, гострий, Голіаф або Кекескін, — Патріарх Константинопольський у 1644–1646 та 1648–1651 роках.

Парфеній II Константинопольський
Народився	16 століття  Яніна
Помер	16 травня 1651(1651-05-16)  Стамбул, Османська імперія
Діяльність	священник
Знання мов	грецька
Посада	Константинопольський патріархат

Походив з Янини, був ієромонахом. У 1632 році обраний митрополитом Навпакта і Артіса і в тому ж році переведений на митрополію Іоанніни^[1]. У 1639 році обраний митрополитом Адріанополя після дій свого духовного батька, до того часу митрополита Адріануполя, Парфенія, який потім був обраний Вселенським патріархом. Більшу частину часу жив у Константинополі, де був пов'язаний з послідовниками Кирила Лукарі, особливо з Теофілом Коридаллеасом. 8 вересня 1644 року обраний Вселенським патріархом за підтримки філолукарій.

Був жадібним і жорстоким, дотримувався антипапської політики. Він скасував і скасував^{[прояснити]} рішення Синоду в Яссах і так зване «православне віросповідання» митрополита Київського Петра Могили^[2], що викликало ворожнечу правителя Молдови Василя Лупу, який, допитаний турками, вимагав кинути Патріарха до в'язниці^[2]. У 1646 році Парфеній скасував усі патріарші екзархії та передав їх місцевим первосвященникам^[3].

Його супротивникам вдалося скинути Парфенія з престолу в листопаді 1646 р. і заслати на Кіпр. По дорозі на заслання йому вдалося втекти і виїхати до Ясс, де він пробув два роки. 29 жовтня 1648 року був переобраний Патріархом. Під час свого другого, трирічного патріаршества, дотримувався протилежної політики, обернувшись проти кальвіністів. У 1649 році він навіть письмово звернувся до імператора Фердинанда III з проханням про допомогу проти них.

Але, зрештою, у нього з'явилося багато ворогів в обох фракціях, тож Парфеній опинився самотнім і безсилим. Навесні 1651 року єзуїти за підтримки володарів Валахії та Молдови повідомили його султану Мухаммеду IV, що він укладає таємні домовленості з московитами. 16 травня був заарештований яничарами, які задушили його і кинули в Босфор^[2]. Християни зібрали його останки і поховали в монастирі Камаріотісса в Халках^[4].